Держава, як суб’єкт макроекономічного регулювання. Необхідність державного регулювання економікою.

Основним регулятором змішаної еконо­міки є ринок. Він об'єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам у формі платоспроможного попиту, сприяє ефективному розподілу ресурсів. Це озна­чає, що він спрямовує ресурси на виробництво тих товарів, які найбільш потрібні суспільству, примушує підприємців застосовувати найбільш ефективні комбінації використання обмежених ресурсів, сприяє розробленню та впровадженню нових, найбільш ефективних технологій.

Проте ринок має певні обмеження, які відображають необхідність державного регулювання економікою, а саме:

1) ринок не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти такому явищу, як економічна неста­більність;

2) ринок не має механізмів забезпечення людей суспільними благами, до яких належать послуги державного управління, національної армії, міліції, охорони здоров'я, освіти, науки, культури тощо;

3) ринковий механізм не здатний самостійно протистояти монополізму;

4) ринковий механізм породжує “зовнішні ефекти”, такі, як надмірна нерівність у доходах, нерівномірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічних умов життя населення, відхилення від стан­дартів якості споживчих товарів тощо.

Державне регулювання економіки — це цілеспрямована діяльність держави щодо створення правових, економіч­них і соціальних передумов, необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму й мінімізації його негативних наслідків.

До го­ловних функцій державного регулювання економіки відносять такі:

1. Розроблення політики соціально-економічного розвитку країни, за допомогою якої визначаються головні цілі, пріоритети та засоби розвитку економіки.

2. Забезпечення економічної та національної безпеки держави, конкурентоспроможності національної економіки;

3. Формування правових засад функціонування еконо­міки.

4. Координуюча функція: взаємодія саморегулювання та державного регулювання

5. Стимулювання та підтримка конкуренції.

6. Перерозподіл доходів і ресурсів.

7. Стабілізація економіки через стимулюючу й стримуючу політику.

8. Аллокаційна ф-ція: коректування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту

9. Контролююча ф-ція: дотримання законодавчих норм та постанов, стандартів та вимог

10. Управління державною власністю

11. Інформаційна ф-ція: рівний доступ до інформаційних ресурсів.