Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття та ознаки права.






Право – система загальнообов¢ язкових, формально визначених норм поведінки, встановлених чи санкціонованих державою, які встановлюють права та обов¢ язки учасників правовідносин і є регулятором суспільних відносин.

Ознаки права:

1. Нормативний характер.Системний характер – це чітка система, яка включає інститути і галузі права.

2. Формальна визначеність норм права - зміст норм права, закріплений у тексті певного правового документа.

3. Право сформульоване у вигляді юридичних прав та обов¢ язків.Право забезпечується силою державного примусу.

Як соціальне явище, право становить єдність об¢ єктивного та суб¢ єктивного права.

Об¢ єктивне право – система загальнообов¢ язкових норм поведінки, яка існує незалежно від свідомості суб¢ єкта.

Суб¢ єктивне право – закріплена правовими засобами можливість здійснювати певні дії, вимагати дій від інших суб¢ єктів, звертатися до держави за захистом порушених прав.(6)

 

Основи конституційного права

Тема 3. Поняття та структура Конституції України

 

З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року постала необхідність прийняття нової конституції.

28 червня 1996 року була прийнята нова Конституція України, яка має таку структуру: Основна частина Конституції містить 15 розділів 161 статтю.

Розділ І. Загальні засади.

Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина.

Розділ III. Вибори. Референдум.

Розділ IV. Верховна Рада України.

Розділ V. Президент України.

Розділ VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади.

РозділVII. Прокуратура.

Розділ VIII. Правосуддя.

Розділ IX. Територіальний устрій України.

Розділ X. Автономна Республіка Крим.

Розділ XI. Місцеве самоврядування.

Розділ XII. Конституційний Суд України. Розділ

XIII. Внесення змін до Конституції України.

Розділ XIV. Прикінцеві положення.

Розділ XV. Перехідні положення.

У грудні 2004 року до Конституції були внесені певні зміни і доповнення.

Тема 4. Безпосередня та представницька демократія в Україні.

1. Поняття та види референдумів.

Розділ III Конституції України визначає, що народ бере участь в управлінні державними справами через вибори, референдум та інші форми демократії. Референдум- це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України з найважливіших питань державного життя. Розрізняють всеукраїнський та місцеві референдуми

Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання щодо зміни території України, остаточне затвердження змін до Конституції України (Розділи І, ІІІ, XІІ), входження до складу міждержавних об'єднань.

 

Питання, що не можуть бути винесені на референдум:

всеукраїнський: бюджету, податків, амністії, кадрові питання, помилування, запровадження чи відміни надзвичайного стану, питання, що вирішуються судом чи прокуратурою;

2. Поняття, види та принципи виборів.

Вибори як форма народного волевиявлення є одним із способів формування представницьких органів законодавчої влади - парламентів, інститут президента, органів місцевого самоврядування.

В Україні створена система правових норм, так зване виборче право.

Розрізняють активне виборче право (право обирати) і пасивне виборче право (право бути обраним).

Вибори поділяються на такі види: за часом - чергові, позачергові, повторні, проміжні; за предметом обрання: президентські, парламентські, місцеві.

Ст.. 71 Конституції України закріплює такі принципи виборчого права:

1. Принцип вільних виборів означає.Принцип загального виборчого права - право голосу мають лише громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

2. Принцип рівного виборчого права означає, що всі громадяни України мають право лише одного голосу.

3. Принцип прямого виборчого права полягає в тому, що особи, які балотуються, обираються безпосередньо виборцями.

4. Принцип таємного голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців не допускається. Кожен виборець голосує особисто, голосування за інших осіб не допускається.

Тема 5. Громадянство України

1. Поняття громадянства України.

Підстави набуття та умови прийняття до громадянства України.

Ст..4 Конституції України закріплює принцип єдиного громадянства.

Громадянство — це постійний політико-правовий зв'язок особи та держави, який виражається у взаємних правах та обов'язках Прийняття до громадянства України (натуралізація) здійснює Президент за клопотанням іноземців або осіб без громадянства.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1. Отримання дозволу на постійне проживання на Україні.

2. Визнання та дотримання Конституції і Законів України.

3. Зобов'язання припинити іноземне громадянство або не перебування в іноземному громадянстві.

4. Безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5-ти років.

5. Наявність законних джерел для існування.

6. Володіння державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування.

Закон визначає обставини, що перешкоджають прийняттю до громадянства України:

1. Вчинення злочину проти людства чи здійснення геноциду.

2. Вчинення на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

3. Засудження в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Обставини, що полегшують прийняття до громадянства України: отримання статусу біженця чи притулку в Україні; перебування у шлюбі з громадянином України; наявність фізичних вад(сліпі, німі, глухі): визначні заслуги перед Україною, державний інтерес до України.

2. Припинення та втрата громадянства України.

Громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами.

Вихід з громадянства України не допускається, якщо громадянин набуде статус особи без громадянства, або громадянина притягнуто як обвинуваченого у кримінальній справі чи набрав чинності обвинувальний вирок суду.

Громадянство України втрачається у випадках, передбачених законодавством України.


Тема 6.

Конституційне право на свободу – це вид і міра конституційної можливої допустимої поведінки людини, яка припускає більш широкий діапазон можливостей вибору особою варіантів своєї поведінки.   Політичні– забезпечують можливість особи брати участь в управлінні державними і суспільними справами
Конституційне закріплення основних прав

та свобод громадян України

Конституційне право (в суб’єктивному розумінні) –це визначена державою і закріплена в Конституції можливість обирати кожною особою вид і міру своєї поведінки або користуватися певними благами для задоволення своїх інтересів.


· Право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації (ст.. 36)
Класифікація основних прав та свобод громадян.

             
 
Особисті (громадянські) права та свободизабезпечують відносно вільне та незалежне від суспільства і держави існування особи шляхом встановлення меж втручання у сферу особистого життя людини
   
 
 
 
   

 

 


 


Обов’язків батьків утримувати дітей до повноліття (ч.2 ст..51)   Обов’язок не заподіювати шкоду природі (ч.1 ст..66)
     
Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ч.2 ст..51)   Обов’язок не заподіювати шкоду культурній спадщині (ч.1 ст..66)
     
Обов’язок громадянина України піклуватися про Вітчизну (ч.1 ст..65)   Обов’язок сплачувати податки і збори (ст..67)
     
Обов’язок громадян України захищати незалежність та територіальну цілісність України (ч.1 ст..65)   Обов’язок неухильно дотримуватися Конституції України та законів України (ст..68)
     
Обов’язок громадян України шанувати державні символи України (ч.1 ст..65)   Обов’язок кожного не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей (ст..68)
     
Обов’язок громадян відбувати військову службу (ч.2 ст..65)    

 



Тема 7. Система органів державної влади за Конституцією України

Державна влада в Україні здійснюється на основі принципу поділу її на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6 Конституції України).

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є її парламент — Верховна Рада України (ст. 75).

Судову владу в Україні, згідно зі ст. 124 Конституції України, здійснює Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.

Кабінет Міністрів України здійснює управління органами виконавчої влади (згідно ст. 113). Очолює

1. Правовий статус і повноваження Верховної Ради України

Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган держави. Складається із 450 депутатів, які обираються за пропорційною виборчою системою (за списками політичних партій) строком на 5 років. ВРУ працює посесійно. І сесія розпочинається не пізніше ніж на 30 день з дня офіційного оголошення результатів голосування, чергові сесії – 1 вівторка лютого і першого вівторка вересня. Позачергові сесії скликаються на вимоги не менше ніж 150 народних депутатів, Президента України. У разі воєнного чи надзвичайного стану – протягом 2 днів без оголошення. Рішення приймаються на пленарних засіданнях. Зі свого складу обирають Голову, першого заступника та заступника голови ВРУ, формують постійні комітети, тимчасові та тимчасові слідчі комісії.

До повноважень Верховної Ради належать повноваження, передбачені статтею 85 Конституції України.

2. Президент України, його повноваження

У Конституції України в розділі V визначено конституційні норми, що стосуються поста Президента. Розділ складають 11 статей (102-112).

Згідно з Конституцією розділ V Президент є главою держави.

До основних напрямів діяльності Президента України як глави держави належить забезпечення:

1. Державного суверенітету, тобто неподільності, верховенства, незалежності державної влади в Україні.

2. Територіальної цілісності України, тобто недоторканності її кордонів і внутрішньої єдності.

3. Відповідності внутрішньої та зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам; чіткого й своєчасного реагування відповідних державних органів на будь-які порушення конституційних приписів.

4. Прав і свобод людини, відповідності міжнародно-правовим актам і реальності правового статусу людини і громадянина.

Повноваження Президента поділяються на кілька груп:

1. Представницькі повноваження.

2. Повноваження, що стосуються діяльності Верховної Ради.

3. Повноваження у сфері законодавства.

4. Повноваження, пов'язані з призначенням на посади, звільнення з посад членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб.

5. Повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони нашої країни.

6. Установчі повноваження (утворення та ліквідація за поданням Прем'єр-міністра, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади).

7. Повноваження в галузі правосуддя (утворення судів, здійснення помилування).

8. Повноваження, пов'язані з наданням громадянства України та його позбавленням, наданням притулку в Україні.

 

3. Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження

Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади — відповідальний, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді та Президенту України. У своїй діяльності Кабінет Міністрів України керується Конституцією України і законами України, актами Президента України.

До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три вІце-прем'єр-міністри, міністри.

Кабінет Міністрів України здійснює свої повноваження відповідно до ст..116 Конституції України.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал