Договором

Договір купівлі – продажу – це угода, за якою продавець зобов’язується передати цінності у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти ці цінності і сплатити за них обумовлену суму.

Договір позики – це угода, за якою позикодавець передає позичальнику у власність чи оперативне управління гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Договір майнового найму – це угода, за якою наймодавець зобов’язується передати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

6. Поняття спадкового права і спадкування

Спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи до спадкоємців.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) після смерті фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємство може відбуватися двома шляхами — за законом і за заповітом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто і вчинен­ня його через представника не допускається.

Однак заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Так, право на обов'язкову частку у спадщині мають:

Ø неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

Ø непрацездатна вдова (вдівець);

Ø не працездатні батьки.

Зазначені особи успадковують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

.

У разі спадкування за законом встановлюється 5 черг спадкоємців

Перша черга:

Ø Діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті;

Ø Подружжя (чоловік або дружина);

Ø Батьки.

Друга черга:

Ø Рідні брати та сестри спадкодавця;

Ø Його баба та дід як із з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга:

Ø Рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга:

Ø Особи які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш, як 5 років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга:

Ø Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня;

Ø Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Тема 11. Основи сімейного права

1. Поняття сімейного права. Шлюб і сім'я.

Сімейне право - сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї.

Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

СК України визначає загальні засади укладання шлюбу. Ним визначені наступні положення:

1) Для укладення шлюбу необхідна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік встановлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років - для жінок. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

2) Кодексом визначені категорії осіб, шлюб між якими заборонений. Так відповідно до ст. 26 СК України, у шлюбі між собою не можуть перебувати особи:

- які є родичами по прямій лінії споріднення;

- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків, неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);

- двоюрідні брат та сестра, рідна тітка, дядько та племінник, племінниця.

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним;

- усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.