Руський собор

(квітень-листопад 1848 р.)

Під впливом польської Центральної ради Народової частина ополяченої української шляхти, яка не бажала відокремлюватися від вищої верстви польського суспільства, утворила власну організацію — Руський собор.

Її мета — розколоти єдність українського національного руху.

Вони обстоювали незалежність Польщі, до складу якої мала входити Галичина. Хотіли підпорядкувати своєму впливові український національний рух і спрямувати його в інтересах поляків.

Почали видавати газету “Дневник руський” (редактор Іван Вагилевич). Ця організація не мала успіху серед українського населення.

Припинила своє існування на початку листопада 1848 р.

Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі (1848 р.)

У червні 1848 р. у Празі було скликано Слов’янський з’їзд, у роботі якого брали участь представники Головної руської ради, Центральної ради Народової та Руського собору.

З’їзд спробував примирити між собою всі три галицькі національні організації: Головну руську раду, Центральну раду народову, Руський собор.

Було вироблено програмний документ “Вимоги українців у Галичині”. З’їзд ухвалив рішення про:

• рівноправність українських земель;

• рівноправність всіх національностей і віросповідань;

• створення спільної українсько-польської гвардії та керівних органів.

Утім рішення залишилися лише на папері. На практиці протистояння цих організацій не припинилося.