Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Програмні документи братства






Утворення Кирило-Мефодіївського братства

ü Назване на честь відомих слов’янських просвітників Кирила і Мефодія.

ü Знаком члена братства став перстень або ікона з зображенням святих Кирила і Мефодія.

ü Усього членів — 12 осіб.

ü Ще близько 100 осіб підтримували з братством активні зв’язки.

ü Члени братства

1. Микола Костомаров — історик, професор Київського університету.

2. Василь Білозерський — полтавський учитель, викладач Петровського кадетського корпусу у Полтаві.

3. Микола Гулак — службовець канцелярії київського генерал-губернатора, дослідник історії права.

4. Пантелеймон Куліш — видатний письменник, автор української абетки, захоплювався історією козаччини, написав перший український історичний роман “Чорна рада”.

5. Тарас Шевченко — талановитий поет і художник.

6. Опанас Маркевич — етнограф і фольклорист.

7. Іван Посяда — педагог.

8. Георгій Анарузький — поет і публіцист.

9. Микола Савич — талановитий педагог і журналіст.

10. Олександр Навроцький — поет-перекладач.

11. Олександр Тулуб — педагог.

12. Дмитро Пильчиков — педагог.

ü Крім Т. Шевченка, М. Костомарова і М. Савича, всі вони були молодими людьми віком від 19 до 25 років.

ü Усі братчики тією чи іншою мірою пов’язані з Київським університетом.

Ідеологія Кирило-Мефодіївського братства — це поєднання:

ü трьох рухів в Україні:

— українського автономістичного;

— польського демократичного;

— російського демократичного;

ü християнської та національної ідей з ідеєю слов’янської єдності.

Інтелігенція — соціальний прошарок суспільства, який живе за рахунок інтелекту, займається переважно творчою працею — в науці, культурі, освіті тощо.

Християнське спрямування братства відобразилось у:

• виборі патронів товариства — Св. Кирила і Мефодія;

• формі самої організації, яка наслідувала старі українські церковні братства;

• програмному документі, що виражав необхідність досягнення християнських ідеалів.

 

Програмні документи братства

Організаційні і програмні цілі братства було сформульовано в таких документах:

І. Книга буття українського народу, або Закон божий (написав М. Костомаров)

1. Викладено програму товариства — 109 положень релігійно-повчального та історико-публіцистичного характеру.

2. Показано основні події світової історії від давніх часів до середини XIX ст. (про визвольну боротьбу українського козацтва і розвиток деспотичного самодержавства в Росії, французьку революцію кінця Х? Ш ст. і подвиг декабристів, поділи Польщі сусідніми державами тощо).

3. Наголошувалося, що історичне покликання України полягає в тому, щоб зорганізувати інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального і духовного життя, скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство.

4. Мріяли, що прийде час, коли вся слов’янщина встане і “не залишиться в ній ні царя, ні царевича..., ні князя, ні графа, ні герцога..., ні пана, ні боярина, ні холопа...”.

5. Братство ставило своїм завданням перебудову суспільства на засадах християнства, поступове поширення створеного християнського ладу на весь світ.

 

II. Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія (підготував В. Білозерський)

Головні ідеї товариства:

ü необхідність об’єднання слов’янських народів в одну федеративну державу, в якій на принципах добровільності й виборності кожен народ зберігав би свою свободу і самостійність;

ü Київ — столиця федерації, де збирався б Загальний сейм (один раз на чотири роки);

ü досягнення Україною державної незалежності з демократичним ладом за зразком США або Французької революції;

ü для захисту федерації від зовнішніх ворогів передбачалося мати невелике регулярне військо;

ü кожен штат, окрім того, мав би і свої збройні сили;

ü кожна слов’янська держава мала б становити у цій федерації штат або розмежовувалася б на кілька штатів.

 

Основні правила товариства (їх 11):

ü визначено організаційні принципи діяльності товариства, статутні права та обов’язки його членів;

ü за взірцем масонських організацій встановлено таємні знаки членства у вигляді обручки чи ікони з зображенням Святих Кирила і Мефодія;

ü зазначено, що братство утворюється для поширення ідей через виховання юнацтва, літературу і збільшення її членів;

ü братство усуватиме релігійну ворожнечу між слов’янами (православними і католиками);

ü братство прагнутиме до викорінення рабства і всякого приниження бідних класів і до повсюдного поширення грамотності;

ü кожний вступник до братства проголошував присягу, згідно з якою у разі “зазнання утисків і навіть мук при прийнятті ідей братства” “... він не видає нікого з членів, своїх побратимів”.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал