Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Робота з таблицею
|
|
| Причини і передумови Української революції | ||||
| Залежне і пригноблене становище України. Великодер- жавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро- Угорщини | Важке соціальне становище переважної частини населення | Нерозв’язаність аграрного пи- тання і питання соціального захисту робітництва | Піднесення українського національно- визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення | Порушення стабільності Російської та Австро- Угорської імперій, загострення їхніх внутрішніх проблем унаслідок Першої сві- тової війни |
| Привід |
| Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.) Повалення монархії Зречення Миколою ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.) |
| Мета | Рушійна сила |
| Здобуття автономії як першого кроку до незалежності | Українська національна інтеліґенція, селянство, військові, робітництво |
Завдання
1. Користуючись таблицею та вже набутими раніше знаннями, поясніть причини, передумови, привід та завдання Української революції.
2. Поміркуйте, який зв’язок ми можемо простежити між Першою світовою війною та Українською революцією.
У ч и т е л ь.
Національно-демократична революція в Україні розпочалася в березневі дні 1917 р. 25 березня 1917 р. у Петрограді відбулася 20-тисячна маніфестація з нагоди роковин смерті Т. Шевченка. Її учасники несли портрети поета, транспаранти з гаслом «Хай живе вільна Україна у вільній Росії!», десятки національних синьо-жовтих прапорів. Ця перша після повалення самодержавства демонстрація сили національного руху стала значною подією
у політичному житті.
Через тиждень після петроградської маніфестації в Києві відбулися багатолюдні демонстрації під гаслами «Автономія України», «Вільна Україна у вільній Росії» тощо.
На Софійській площі біля пам’ятника Б. Хмельницькому відбулося віче. На ньому пролунали вимоги скликати найближчим часом Український національний конгрес з метою підготовки запровадження автономії.
Майже одразу після Лютневої революції питання про подальшу долю України опинилось в епіцентрі політичної боротьби. Кадети, які домінували
в Тимчасовому уряді, та есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, здебільшого мали однакові погляди щодо розв’язання національного питання. Обстоюючи унітарну форму російської держави, ці політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію.
В Україні сформувався ще одна альтернативна центру влада — Центральна Рада — громадсько-політичне об’єднання, що утворилося 4 березня 1917 р.
Ініціаторами її створення виступили українські самостійники на чолі з М. Міхновським. У цей же час власний національний центр починає створювати Товариство Українських Поступовців (ТУП). Щоб уникнути розколу, лідери обох центрів 4 березня погодились на створення об’єднаної організації з назвою Українська Центральна Рада. Самостійники об’єдналися з федералістами, сподіваючись, що революція приведе усіх до визнання незалежності.
У надзвичайно короткий час Центральна Рада переросла у впливовий представницький орган народної влади.