Проведення селянської реформи на західноукраїнських землях

Під час роздавання селянам наділів поміщикам було відведено найкращі землі.

У руках поміщиків опинилося:

у Східній Галичині — 44% земельної площі;

у Північній Буковині — 54%;

на Закарпатті — 70%.

Більшість селян залишилися малоземельними.

Частину селян було звільнено зовсім без землі і вони відразу потрапили в економічну залежність від поміщиків.

У власність поміщиків перейшли майже всі ліси й пасовища.

Селянська реформа загострила проблему сервітутів, себто лісів і пасовищ, за користування якими селяни сплачували визначену раніше поміщиками суму.

За ліквідацію кріпосної залежності й різних повинностей селяни повинні були сплатити викуп. Щорічні селянські платежі були дуже великими. Наприклад, у Галичині вони перевищували річні прибутки поміщиків від орної землі.

Цей викуп селяни сплачували аж до початку XX ст.

Австрійський уряд проводив дискримінаційну політику щодо галицьких селян: вони сплачували викуп у 3 рази більший, ніж чеський селянин, і в 5 разів більший, ніж німецький.

Селяни здобули громадянські права (обирати і бути обраними, самостійно визначати місце проживання тощо).