Основні тенденції модернізації сільського господарства

(розвиток капіталістичних відносин)

1. Відбувалося розшарування селян — на бідняків, середняків і заможних селян. У Східній Галичині було 11% заможних селян, у Північній Буковині — 8%.

2. Посилювався процес товаризації поміщицьких і заможних селянських господарств, які все більше орієнтувалися на ринок, втягувалися у товарно-грошові відносини.

3. Поглиблювалася спеціалізація районів з урахуванням нових ринкових умов.

4. Розвивалося тваринництво, продукція якого все більше вивозилася за кордон.

5. Розширювалися посіви тютюну, хмелю, льону, коноплі (ці культури були сировиною для розвитку промисловості).

6. Інтенсивніше почали використовувати найману працю. Наприкінці XIX ст. налічувалося 400 тис. постійно і поденно найманих робітників.

7. Посилювалися міграційні процеси.

8. Значно зросла як внутрішня, так і зовнішня торгівля.

Капіталізм породжував робітничий клас, пролетаризував селянство, яке вийшло з кріпосництва без землі, збільшував злидні, загострював соціальні протиріччя.

Селянство масово емігрувало за кордон.

Після скасування кріпосного права становище селян погіршилося і тому вони піднімалися на боротьбу.

Лише протягом 1850-1861 pp. у східній Галичині, на Буковині та Закарпатті відбулося 400 відкритих виступів селян.