Адміністративне право і галузі приватного права

Адміністративне та цивільне право. Галузі різняться за характером інтересу, що є основою тих або інших правовідносин. Якщо переважає публічний інтерес, правовідносини належать до публічного права, якщо приватний - до приватного права. Адміністративне право - складова публічного права, цивільне право - приватного права. Спостерігається деяка схожість у предметі правового регулювання, оскільки обидві галузі регулюють відносини майнового характеру. Проте норми адміністративного права регулюють відносини майнового характеру з адміністрування державного майна, адміністративно-правову діяльність з організаційно-владного розпорядження майном. Більш суттєві розбіжності спостерігаються у методах правового регулювання. Сторони цивільно-правових відносин рівноправні, сторони адміністративно-правових відносин підпорядковані одна одній.

Адміністративне та сімейне право. Для сімейного права як галузі приватного права властивий приватноправовий характер відносин, що становлять його предмет, а також використання диспозитивного методу при регулюванні відповідних відносин, які виникають переважно між приватними особами. Однак реалізація прав та обов'язків в сімейному праві в необхідних випадках забезпечується втручанням органів публічної адміністрації, діяльність яких регулюється адміністративно-правовими нормами. Таким чином, певна частина сімейних відносин регулюється нормами адміністративного права: державна реєстрація актів цивільного стану, передача дітей на усиновлення, контроль за умовами, в яких вони проживають і виховуються, функціонування державних органів опіки і піклування.

Адміністративне право і галузі суміжного змісту (з адміністративно-правовою складовою)

Співвідношення полягає в тому, що значна частина відносин, які регулюються нормами галузей суміжного змісту (земельне право, аграрне право, екологічне право, митне право, податкове право, банківське право тощо), регулюється й нормами адміністративного права і притаманними йому методами. При цьому домінуючим є " обслуговування" відповідних галузей процесуальною та процедурною частинами адміністративного права. Зазначені галузі та деякі інші останнім часом у вітчизняній правовій доктрині прийнято розглядати як предметні галузі із " адміністративно-правовою складовою", яка стосується, перш за все, діяльності суб'єктів публічної адміністрації, публічного адміністрування. Реальна " частка" відповідної складової може бути різною, однак саме вона спрямована на визначення моделей відносин за участю суб'єктів публічної адміністрації.

Адміністративне та екологічне право. Екологічному праву притаманний адміністративно-правовий метод регулювання суспільних відносин щодо охорони та використання природних ресурсів, а також забезпечення екологічної безпеки. Схожим є також суб'єктний склад адміністративно-правових та еколого-правових відносин, а саме наявність суб'єкта публічної адміністрації (наприклад, щодо дозвільної системи в екологічній сфері, щодо експертної діяльності в екологічній сфері, щодо інформаційної діяльності в екологічній сфері, щодо облікової діяльності в екологічній сфері тощо). Варто також зазначити, що деякі інститути адміністративного права є складовою еколого-правового механізму охорони навколишнього природного середовища (контроль, нагляд, примус, адміністративна відповідальність).

Адміністративне та митне право. Для митного права притаманним є адміністративно-правовий метод правового регулювання, в якому домінуючими засобами є владні приписи та заборони у сфері митної справи. Нормами адміністративного права визначається статус суб'єктів публічного адміністрування в митній сфері, регулюються відносини щодо застосування заходів примусу при здійсненні митного контролю, у тому числі заходи адміністративної відповідальності. Також адміністративно-правовий характер мають норми, що визначають види митних режимів та умови переміщення товарів через митний кордон у відповідному режимі. Таким чином, адміністративне право є базовим щодо митного права.

Адміністративне та трудове право. Зближує правові галузі нерівноправність суб'єктів правовідносин (одна сторона наділена владно-організаційними повноваженнями щодо іншої). Отже, методи правового регулювання адміністративно-правових та трудових відносин є тотожними, а розбіжності спостерігаються у предметах правового регулювання. Трудове право регулює трудові відносини учасників, тобто відносини, що виникають у процесі праці. Адміністративне право регулює аспекти публічного адміністрування трудової діяльності, тобто організацію, координацію, адміністрування трудового процесу. Норми трудового права визначають статус працівників як учасників трудового процесу, а норми адміністративного права - державно-службові відносини.

Суть адміністративного права як галузі публічного права може бути визначено і через функції, які воно здійснює. Під функціями адміністративного права варто розуміти основні напрями адміністративно-правового впливу на відносини, що виникають у сфері публічного адміністрування та здійснення адміністративно-сервісної діяльності суб'єктами публічної адміністрації, а також у сфері охорони громадського порядку з метою їхнього упорядкування. Традиційно виділяють наступні функції адміністративного права:

1) регулятивну функцію, яка полягає у визначенні основних прав та обов'язків суб'єктів публічної адміністрації, визначенні правил поведінки інших учасників адміністративно-правових відносин, а також упорядкуванні відносин щодо публічного адміністрування адміністративно-політичної, соціально-культурної та економічної сфер суспільного життя;

2) охоронну функцію, яка дістає вияв у встановленні заходів адміністративного примусу, спрямованих на запобігання, припинення правопорушень, а також забезпечення притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Крім того, охоронна функція адміністративного права дістає свій вияв у встановленні адміністративно-правових режимів з метою захисту публічних інтересів у процесі здійснення публічного адміністрування.