Система органів публічного адміністрування в сфері економіки та їх компетенція

В економічній сфері повноваженнями публічного адміністрування наділена значна кількість суб'єктів, серед яких чільне місце посідають Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади. Органи виконавчої влади здійснюють організуючу, цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення пропорційного розвитку економіки України.

Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 Конституції забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, рівні умови розвитку всіх форм власності, організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України тощо. Провідним центральним органом виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку та торгівлі України є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України), створене відповідно до Указу Президента України " Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" на базі реорганізованого Міністерства економіки України із покладенням на нього функцій у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Очолює відповідне міністерство Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України. Через діяльність керівника відповідного міністерства спрямовується і координується діяльність Державної служби експортного контролю України, Державної служби статистики України, Державної служби технічного регулювання України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, Державного агентства резерву України, Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном тощо.

Мінекономрозвитку України згідно з Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затв. Указом Президента України від 31 травня 2011 р. № 634/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономрозвитку України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:

1) формування та забезпечення реалізації:

- державної політики економічного і соціального розвитку;

- державної цінової політики;

- державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості;

- державної політики у сфері торгівлі;

- державної регіональної політики;

- державної політики у сфері розвитку підприємництва;

- державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

- політики у сфері державно-при ватного партнерства;

- державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

- державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

- державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

- державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

- єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;

- державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

2) формування державної політики:

- у сфері захисту прав споживачів;

- у сфері статистики;

- з питань державного експортного контролю;

- у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);

- з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- у сфері державного матеріального резерву;

- у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

3) забезпечення нормативи о-правового регулювання у вищезазначених сферах;

4) забезпечення реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики у сфері оборони та безпеки;

5) удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.

Повноваження щодо окремих галузей економіки мають інші міністерства: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство фінансів України тощо. Крім галузевих міністерств, повноваження щодо публічного адміністрування (галузевого та міжгалузевого) економікою мають також деякі інші центральні органи виконавчої влади: Державна казначейська служба України, Державна митна служба України, державна служба експортного контролю України, Державна служба технічного регулювання України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Державне агентство резерву України, Державна фінансова інспекція України тощо.

Повноваження щодо міжгалузевого публічного адміністрування економікою також мають такі центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, як Фонд державного майна України та Антимонопольний комітет України.

На місцевому рівні у структурі обласних, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій діє Головне управління економічного розвитку та торгівлі обласної, Київської міської державної адміністрації та управління економічного розвитку та торгівлі Севастопольської міської державної адміністрації, які є структурними підрозділами відповідної обласної державної адміністрації, а також територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що діють на підставі Типового положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 563.

Безпосереднє адміністрування державних підприємств та організацій здійснює керівник - генеральний директор (директор), який очолює адміністрацію цього підприємства або організації. Свої функції керівник здійснює відповідно до контракту, укладеного між ним та Мінекономрозвитку України, а також статуту (положення), затвердженого Мінекономрозвитку України, якщо відповідне підприємство (організація) входять до його сфери адміністрування.

Варто зазначити, що останнім часом спостерігається істотне розширення повноважень місцевих органів щодо публічного адміністрування у сфері економіки у межах певних адміністративно-територіальних одиниць, а також поширення набуває практика делегування відповідних повноважень на місцевому рівні. Окрім того, поширення набула практика укладання договорів у форматі державно-приватного партнерства на виконання положень Закону України від 1 липня 2010 р. " Про державно-приватне партнерство". Специфіка відповідних відносин полягає у тому, що відповідне партнерство відбувається між державним партнером (державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами (від їх імені діють уповноважені органи держави, Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) і приватним партнером (яким може бути не лише індивідуальний підприємець чи юридична особа, а й їх об'єднання без прав юридичної особи) у сфері пошуку, розвідки родовищ корисних копалин та їх видобування; виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та (або) експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури, машинобудування тощо із використанням фінансових ресурсів приватного партнера та позичених в установленому порядку, а також коштів державного партнера (державного та місцевих бюджетів), інших джерел, не заборонених законом, із реалізацією інших ознак відповідного партнерства на практиці, серед яких: забезпечення більш високих технологій, техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у разі її здійснення державним партнером без залучення приватного партнера, значна тривалість відносин (від 5 до 50 років), передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення відповідного партнерства, внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти відповідного партнерства з джерел, не заборонених законодавством, із посиленим контролем з боку держави в особі уповноважених органів тощо.