Переклад на основі художнього тексту

Антонімічний переклад можна вважати крайньою точкою прийому смислового розвитку [Рецкер 1974]. Наприклад:

Nothing changed in my home town. Все залишилося як було у моєму рідному місті.

The woman at the other end asked him to hang on. Жінка на іншому конці проводу попросила його не класти слухавку.

В англо-українських перекладах ця трансформація застосовується особливо часто, коли в оригіналі заперечна форма вжита зі словом, що має негативний префікс:

She is notunworthy of your attention. Вона цілком заслуговує на вашу увагу.

Сюди відноситься й вживання заперечної форми з негативними сполучниками until і unless:

The United States did not enter the war until April 1917. Сполучені Штати вступили у війну тільки в квітні 1917 р.

Additional expenditures shall not be made unless authorized. Додаткові витрати можна робити лише з особливого дозволу.

В рамках антонімічного перекладу одиниця мови оригіналу може замінюватися не тільки на прямо протилежну одиницю мови перекладу, а й на інші слова і словосполучення, що виражають протилежну думку:

The rock band excluded women. До рок-гурту не брали жінок.

Слід враховувати, що заперечення може виражатися й іншими засобами, наприклад, за допомогою сполучника without:

He never came home without bringing something for the kids. Приходячи додому, він завжди приносив щось дітям.

Застосування антонімічного перекладу нерідко поєднується з використанням інших трансформацій (лексичних або граматичних):

Their house had no screen doors. Двері у них були суцільні. (Заміна заперечної форми на стверджувальну супроводжується модуляцією значення поєднання screen doors.)

The people are not slow in learning the truth. Люди швидко дізнаються правду (Антонімічний переклад супроводжується заміною частини мови – прикметника на прислівник.)

Прийом цілісного перетворення за Я. Й. Рецкером також є певним різновидом смислового розвитку, але на відміну від антонімічного перекладу, має більшу автономність та виявляє значно менший ступінь логічного зв’язку між планам вираження мови оригіналу та перекладу [Рецкер 1974]. Прийом цілісного перетворення можна коротко описати як синтез значення без безпосереднього зв’язку з аналізом. Змінюється внутрішня форма будь-якого відрізка мовного ланцюга – від окремого слова, здебільшого складного, до 16 синтагми, а часом і цілого речення. Причому перетворюється не по елементах, а цілісно, так, що видимий зв’язок між внутрішньою формою одиниць мови оригіналу і мови перекладу вже не простежується. Це, звичайно, не означає, що процес цілісної трансформації позбавлений логіко-семантичної основи, в іншому випадку заміна внутрішньої форми під час перекладу призвела б до порушення адекватності. Цією основою служить віднесеність вихідної і перетвореної одиниці перекладу до одного й того ж відрізку дійсності. Якщо не завжди можна простежити до кінця весь хід заміщення сем в процесі цілісного перетворення, то еквівалентність плану змісту і адекватність планів вираження кожного разу повинні свідчити про закономірності застосування цього прийому трансформації.

Як це спостерігається й щодо інших лексичних трансформацій, традиція мовних контактів випрацювала низку цілісних перетворень частотних лексичних одиниць і закріпила їх результати як словникові відповідники – постійні та варіантні. Особливо багато таких відповідників серед словосполучень живої розмовної мови [Рецкер 1974]. Наприклад:

How do you do. – Здрастуйте / Вітаю / Добридень.

Welcome! – Ласкаво просимо!

Never mind. – Нічого страшного / Не турбуйтеся / Не звертайте уваги. Don’t mention. – Не варто подяки / Нема за що.

Forget it. – Не варто говорити про це / Не зважайте.

Усі наведені приклади показують, що ці розмовні відповідники не мають спільних семантичних компонентів з оригіналами, володіють різною внутрішньою формою і в той же час передають один і той же зміст засобами різних мов. Специфіка живої розмовної мови найчастіше вимагає цілісного перетворення при перекладі [Рецкер 1974].