Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Реформування пенсійної системи України: завдання та напрямки.
|
|
Основними завданнями реформування пенсійного забезпечення є:
¾ реалізація конституційних прав громадян на соціальний захист;
¾ запровадження дійової системи пенсійного страхування, що дасть можливість застрахованим громадянам після виходу на пенсію мати гарантований рівень доходів, що забезпечував би сталий рівень життя;
¾ впровадження принципу заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні при виході на пенсію;
¾ врахування результатів трудової діяльності кожного працівника при визначенні розміру пенсії шляхом встановлення залежності розміру пенсії від трудового вкладу та страхового стажу;
¾ зменшення демографічного навантаження на фінансову основу пенсійного забезпечення;
¾ запровадження недержавного пенсійного забезпечення;
¾ переведення державного пільгового пенсійного забезпечення на професійно-галузевий рівень.
Реалізація основних завдань реформування пенсійного забезпечення дасть змогу перейти до більш високих стандартів матеріального забезпечення пенсіонерів.
Невідкладними першочерговими завданнями реформуванняпенсійного забезпечення є: 1) забезпечення своєчасності виплати пенсій; з цією метою необхідно: ¾ активізувати роботу по мобілізації коштів на виплату пенсій, в першу чергу за рахунок скорочення і ліквідації заборгованості підприємств, установ, організацій всіх форм власності, фізичних осіб з платежів до Пенсійного фонду України; ¾ удосконалити законодавство щодо відповідальності за порушення дисципліни розрахунків з Пенсійним фондом України; ¾ провести розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами; ¾ законодавчо визначити зарахування до трудового стажу, що дає право на пенсію, періодів, за які сплачено обов'язкові збори (внески) до Пенсійного фонду України; ¾ звільнити Пенсійний фонд України від невластивих йому виплат, передусім від виплат, які відповідно до законодавства повинні здійснюватися з коштів державного та місцевих бюджетів; ¾ забезпечити своєчасність і повноту надходжень до Пенсійного фонду України коштів на виплату пенсій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, інших цільових фондів; 2) введення персоніфікованого обліку зборів (внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з максимальним використанням для цього можливостей банківської системи та інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; 3) законодавче встановлення розмірів пенсій залежно від тривалості трудового (страхового) стажу та розміру заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески; 4) підготовка законопроекту про диференціацію розміру пенсії, що виплачується із солідарної системи пенсійного забезпечення, у разі продовження роботи після виходу на пенсію; 5) створення стимулів для продовження працездатного віку з метою зменшення демографічного навантаження на фінансову основу пенсійного забезпечення; 6) сприяння легалізації доходів і скороченню неформальної зайнятості населення; 7) розподіл соціального захисту малозабезпечених верств населення і пенсійного забезпечення на основі розмежування джерел фінансування; 8) перегляд законодавства в частині впорядкування надання пільг окремим категоріям громадян щодо пенсійного забезпечення; 9) запровадження добровільного недержавного пенсійного страхування як додаткового пенсійного забезпечення; 10) вдосконалення організаційної структури Пенсійного фонду України і зменшення адміністративних витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, шляхом запровадження більш ефективних та економічних форм доставки пенсій. Основні напрями реформування пенсійного забезпечення: ¾ забезпечення солідарної участі роботодавця і працівника у формуванні коштів, передбачених на пенсійне забезпечення, ¾ підвищення заінтересованості працівників у зборі та акумулюванні цих коштів, створення механізмів громадського контролю за їх використанням; ¾ поетапне зняття обмежень на визначений законодавством максимальний розмір виплачуваних пенсій, встановлення прямої залежності розміру пенсії від трудового вкладу працівника; ¾ створення нормативно-правової бази реформування системи пенсійного забезпечення; ¾ впорядкування пенсійних пільг працівників у зв'язку з умовами їх праці шляхом поступового перенесення фінансування цих пільг на роботодавця та створення професійних пенсійних систем. При цьому держава гарантуватиме збереження набутих пенсійних прав та надання права дострокового виходу на пенсію працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, що не можуть
бути усунуті при сучасному технічному рівні виробництва та організації праці.