Суспільне виробництво у межах продуктивних сил

В основі розвитку людського суспільства лежить ма­теріальне виробництво, створення матеріальних благ. Щоб жити, люди повинні мати їжу, одяг, житло тощо, тобто по­винні їх виробляти. Із самого початку людського суспільства окрема особа не могла вижити у боротьбі з при­родою. Тому люди об’єднувалися у первісну общину для спільного збирання дарів природи, полювання, а піз­ніше — у родову общину для спільного ведення землероб­ства і скотарства. Отже, виникає певна форма об’єднання людей для їх спільної діяльності у межах певної структури, тобто організації спільного виробництва.

Перший в історії людства первіснообщинний лад та притаманний йому суспільний спосіб виробництва про­існували до IV-III тис. до н. е. (тобто до періоду виник­нення класового суспільства і держави).

Оскільки виробництво матеріальних благ здійснюється не відокремлено, а спільно, воно отримало назву су­спільного виробництва, двома сторонами якого є продуктивні сили і виробничі відносини (або відносини еко­номічної власності).

Продуктивні сили означають передусім дію людини на природу. Природа не дає в готовому вигляді необхідних для існування суспільства матеріальних благ, тому люди у процесі праці повинні постійно впливати на речовини природи і перетворювати їх на необхідні для себе блага, а отже вступати у відношення з нею. Так, за сучасних умов на виготовлення продукції вартістю 1 долар людство ви­трачає в середньому майже 1 т. природних ресурсів.

Продуктивні сили — це насамперед люди (основна про­дуктивна сила), засоби праці (річ або сукупність речей, яки­ми людина діє на речовину природи) та предмети праці (ре­човина природи, на яку людина діє у процесі праці, оброб­ляючи її. Крім того, до сучасної системи продуктивних сил належать наука, використовувані людьми сили природи (сонце, вітер, морські та океанські припливи, ядерна енергія та ін.), інформація, форми і методи організації виробництва.

Окремі елементи продуктивних сил ще називають чин­никами виробництва, тобто використовувані у процесі ви­робництва ресурси (людські, природні та ін.). З урахуван­ням цього можна дати визначення продуктивних сил.

Продуктивні сили — чинник, який забезпечує перетво­рення речовини природи відповідно до потреб людей і створює різноманітні блага (матеріальні, духовні).

Для того щоб ця складна система на рівні як госпо­дарського комплексу загалом (макроекономіка), так і ок­ремого підприємства (мікроекономіка) діяла ефективно, з максимальною віддачею, необхідна належна організація виробництва. Важливим завданням підприємця на цьому рівні є дотримання законів природи, захист довкілля.