Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Еволюція економічної системи
Розглянемо коротко еволюцію економічних систем з часу виникнення людського суспільства. Економічна система первіснообщинного ладу ґрунтувалася на ручній праці, суспільній власності, натуральному господарстві (за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб, для споживання всередині господарства, яке їх виробило), на регулюванні общиною процесу споживання. На пізніх етапах її розвитку таке регулювання починає здійснювати верхівка общини. Техніко-економічні відносини характеризуються появою перших двох суспільних поділів праці: відокремлення скотарських племен від землеробських та відокремлення ремесла від землеробства. Зароджуються обмін, товарне виробництво. Економічна система рабовласницького ладу грунтувалася на технологічному способі виробництва, заснованому на ручній праці, домінуванні власності фараонів на землю, позаекономічному примусі до праці мільйонів рабів, а отже на рабовласницькому типі приватної власності. Водночас виникає колективна (селянські общини) та державна форми власності (на дороги, іригаційні споруди, порти, грошову систему), з’являється державне регулювання економіки. Розвиваються банківська справа, лихварський, торговельний капітал, з якими тісно пов'язано виникнення підприємництва. (В Україні у 90-ті роки XX ст. відродження підприємництва також почалося передусім у сфері торгівлі, якою займалося майже 3 млн осіб.) Техніко-економічні відносини визначаються третім суспільним поділом праці (виділенням класу купців, появою торговельного капіталу), але переважаючим було натуральне господарство. Економічна система феодального суспільства розвивалася на основі ручної праці, переважанні натурального господарства. Цій системі властиві панування феодальної власності на землю, позаекономічний примус до праці (відробна рента), значна частка державної та церковної власності. Позаекономічний примус до праці поєднувався з економічним (праця на власній землі власними засобами виробництва), наявністю приватної власності на засоби виробництва. Із запровадженням грошової форми земельної ренти посилюється розвиток товарного виробництва. Проте єдиний внутрішній ринок лише почав зароджуватися, що обмежувало ринкові важелі регулювання економіки. Домінуючим елементом господарського механізму було державне регулювання. Виникає підприємництво, пов’язане з виробничою діяльністю, створенням кустарних виробництв, мануфактури. Економічна система капіталізму у своєму розвитку проходить дві стадії. На нижчій (початок XVI — кінець XIX ст.) зароджується і розвивається технологічний спосіб виробництва, заснований на машинній праці, поглиблюється суспільний поділ праці (у США наприкінці XIX ст. налічувалося до 12 тис. занять, ремесел, професій), відбувається первісне нагромадження капіталу (відокремлення працівників від засобів виробництва та результатів праці), встановлюється панування капіталістичної власності. Товарне виробництво набуває найбільшого розвитку. Пануючою формою власності була індивідуальна капіталістична власність, яка найбільшою мірою асоціюється з економічною свободою підприємців, а отже зі свободою підприємницької діяльності. Наприкінці XIX ст. інтенсивно розвивається акціонерна форма власності — найсприятливіша для панування монополій. Значну роль у розвитку економічної системи відіграють держава і державна власність, але переважають ринкові важелі саморегулювання економіки. На вищій стадії розвитку капіталізму, яка триває і в наш час, починає (з середини 50-х років) активно формуватися технологічний спосіб виробництва, заснований на автоматизованій праці. Після кризи 1929-1933 рр. надзвичайно активно зростає роль держави і державної власності (на засоби виробництва, значну частку національного доходу, фінансово-кредитні інститути тощо), в економіці відбувається поєднання економічної сили монополій (в тому числі олігополій) з економічною та політико-правовою силою держави, формується державно-корпоративний капіталізм. Домінуючою формою власності на вищій стадії капіталізму стає колективна капіталістична власність — основа появи та розвитку інституту менеджерів. Водночас з’являється трудова колективна власність, розвиваються наддержавні форми капіталізму (економічна інтеграція країн Західної Європи), пануючим елементом господарського механізму стає державне регулювання, яке дедалі більше поєднується з наддержавним. На початку XX ст. виникає маркетинг. Проте відбувається поступовий підрив товарного виробництва і з’являється безпосередньо суспільне виробництво (найвища форма організації суспільного виробництва порівняно з натуральним і товарним), здійснюється соціалізація економічної системи. Ці основні особливості економічної системи капіталізму наприкінці XX ст. по-різному виявляються в окремих її різновидах або в певних капіталістичних системах. Такими різновидами є американська, французька, японська, шведська (її ще називають шведською моделлю соціалізму), південнокорейська економічні системи. Більш узагальнено виділяють американський, європейський та східноазіатський капіталізм. Зокрема, Японію називають зразком державне керованого капіталізму, Німеччину — соціально-ринкового, США — ринкової економіки. Відмінності між економічними системами виявляються у різних типах менеджменту (зокрема, виділяють американський та японський типи) та ін. Характеризуючи сутність і еволюцію економічних систем, ми називали такі форми організації суспільного виробництва, як натуральне господарство і товарне виробництво. Оскільки останнє виступає матеріальною основою підприємницької діяльності, розглянемо причини виникнення та сутність товарного виробництва, його еволюцію та механізм взаємозв’язку з підприємницькою діяльністю.
3. Товарне виробництво — матеріальна основа виникнення підприємництва
|