Зборівський мирний договір

Щоб уникнути війни з об'єднаними польсько-татарськими силами, Б. Хмельницький змушений був піти на переговори й у серпні 1649 р. у м. Зборові підписати мирний договір.

Для його укладення з польської сторони до Зборова прибув ряд високих польських посадових осіб на чолі з коронним канцлером (главою польського уряду). Умови договору передбачали:

Тема 9

- збільшення реєстру до 40 тис. й підтвердження всіх коза­
цьких привілеїв;

- повернення до реєстру усіх виписаних з нього козаків (т.зв.
«випищиків»);

- амністію всім учасникам повстання;

- передачу Київського, Брацлавського і Чернігівського воє­
водств під козацьке управління і виведення звідти польських
військ;

- збереження на козацькій території влади гетьмана, хоча
і з рядом обмежень;

- заміщення урядових посад в Україні тільки особами право­
славного віросповідання;

- винесення на найближчий сейм питання про ліквідацію
церковної унії і повернення православній церкві всіх її прав та
майна;

- надання православному митрополитові місця в сенаті;

- заборона єзуїтам проживати в українських містах.
Разом із тим, договір повертав шляхті її маєтки разом із

кріпаками. Підписанням Зборівського договору завершився перший етап Визвольної війни, для якого були характерні загальне піднесення й довіра до Б. Хмельницького, підкріп­лені блискучими військовими перемогами. '

Однак, установлений мир не міг бути довгим, оскільки не влаштовував ні польську шляхту (яка вважала поступки коза­цтву надмірними), ні українців, котрі продовжували пере­шкоджати поверненню шляхти і відновленню кріпосництва. Договір підірвав авторитет Б. Хмельницького, на Запорожжі навіть спалахнуло повстання проти нього і був обраний новий гетьман. Однак, Б. Хмельницькому вдалося зберегти булаву.