Битва під Батогом

Новий мирний договір і спроба його реалізації викликали новий вибух обурення та збройного опору, особливо на основних козацьких землях - у Наддніпрянщині, на Черні­гівщині і Полтавщині. Б. Хмельницький після короткого перепочинку знову очолив боротьбу українського народу проти гнобителів. У травні 1652 р. українська армія під коман­дуванням старшого сина гетьмана - Тимоша Хмельни­цького атакувала польський укріплений табір під горою Батіг на Вінниччині. Поляки, сподіваючись на підхід підкріп­лення, збудували занадто великий табір, і власних сил на оборону всього периметра у них не вистачало. Скориставшись цим, козаки за підтримки татарської кінноти штурмували табір одночасно з усіх боків. До вечора польське військо було цілком розбите, командуючий ним гетьман Калиновський загинув. Довідавшись про поразку Калиновського, польське військо, яке йшло йому на допомогу, повернуло назад. Успіх бою сприяв розгортанню народного повстання на Брацлавщині і Чернігівщині. Шляхта була змушена тікати з козацьких земель. Кордон із Польщею установився в рамках, перед­бачених Зборівським договором.

Історія України

Тема 9

Жванецька облога

Восени 1653 р. 40-тисячна польська армія на чолі з королем вторглася в Україну. Поляки улаштували укріплений табір під Жванцем поблизу Кам'янця-Подільського. Українська армія за підтримки татар взяла в облогу табір. Облога продов­жувалася з вересня по грудень і цілком виснажила польську армію. В таборі почався голод і хвороби. Однак, 5 грудня 1653 р. татари знову зрадили Хмельницького в обмін на дозвіл польського короля брати ясир на українських землях. У відно­шенні України поляки обіцяли відновити дію Зборівського договору.

Таким чином, жодна зі сторін не домоглася перемоги. Поляки готувалися до рішучої сутички. Б. Хмельницькому, незважаючи на всенародну підтримку, для перемоги над Поль­щею - однією з найзначніших на той час європейських держав -потрібний був новий союзник, оскільки союз із Кримським ханством виявився ненадійним.