Козацька старшина

Вищою військово-адміністративною владою стала влада гетьмана і генеральної старшини при ньому. Гетьман мав необмежені повноваження у всіх сферах військової і держав­ної діяльності. Найближчим помічником гетьмана був Генеральний писар Війська Запорозького, який керував гетьманською канцелярією і відповідав за зносини з інозем­ними урядами. Генеральний обозний був начальником військової артилерії, відповідаючи за виробництво боєпри­пасів і постачання. Крім них до числа генеральної стар­шини входили генеральний суддя, генеральний підскарбій (який відав збором податків), осавули (котрі відповідали за підтримку правопорядку), хорунжий, бунчужний (по­мічники гетьмана у військових справах), а також пол­ковники - керівники територіальних і військових полків. Хоча за часів Б. Хмельницького продовжувала зберігатися традиція виборності старшини, однак, її представники почали утримувати свої посади по багато років поспіль. Нама­гаючись закріпити своє чільне становище, представники старшини намагалися зайняти в українському суспільстві

Тема 9

ту соціальну нішу, котра звільнилася після вигнання польських панів. Деякі полковники привласнювали собі землі разом із селами, змушуючи селян і козаків виконувати на свою користь феодальні повинності. Однак, Б. Хмельницький, розуміючи що це призведе до розколу серед українського народу, жорстко припиняв спроби частини старшини самовільно відновити панщину. Сам він, домігшись довічного гетьман­ства, спробував зробити його ще і спадкоємним. Ще за життя Б. Хмельницького козацька старшина присягнула на вірність його синові Юрієві як спадкоємцеві гетьманської булави.