![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Кількість населення і його етнічний склад
До середини XIX сторіччя населення дев'яти українських губерній Росії виросло втроє - з 7, 7 до 23, 4 млн чол., у тому числі і за рахунок міграції інших народів - сербів, німців, греків, болгар, вірменів, росіян, молдаван. Значна кількість українців компактно проживала поза межами цих губерній, у сусідніх повітах Курської, Воронезької, Бєлгородської губерній і на Кубані. На території Наддніпрянщини істотно збільшилася кількість російського населення - наприкінці XIX ст. до 12%. Більше за все росіян було серед чиновництва, купецтва і робітничого класу Лівобережжя і півдня України. На Правобережжі найбільш численною національною меншиною залишалися поляки, що переважали серед місцевого
Тема 13 дворянства. Прийняття в 1791 р. межі осілості євреїв у 15 губерніях західної частини Російської імперії призвело до того, що в Україні євреї склали до кінця XIX сторіччя третину міщан, а на Правобережжі - 80 відсотків, склавши значну частину підприємницької верстви Наддніпрянщини. На Правобережжі також проживали німці (більше 1 млн чол.), татари і румуни (молдавани) по 800 тис. і болгари — 200 тис. чол.
Етнічні розходження на українських землях Австрії збігалися із соціальними. Правлячим класом у Галичині була польська шляхта, у Буковині - румунські бояри, а в Закарпатті - угорські вельможі. Поляки, румуни й угорці жили також у містах, де складали значну частину ремісників, купців і службовців. Українці являли собою переважно селянську націю з нечисленною верствою духовної і світської інтелігенції.
|