Україна в російсько-французькій війні 1812 р.

У червні 1812 р. почалося вторгнення в Росію військ фран­цузького імператора Наполеона Бонапарта. Наполеонівський стратегічний план передбачав розчленувати Росію й відторг­нути від неї Україну, більша частина території якої повинна була стати колонією завойовників.

Майже 70 тис. українців вступило в козацькі й опол­ченські кінні і піхотні полки, призначені для охорони тилу діючої армії, розвідувальних і винищувальних рейдів по тилах супротивника, а також для прикордонної служби. На Полтав­щині їхньою організацією і спорядженням займався видатний український письменник І. П. Котляревський - автор поеми «Енеїда».

У бойових діях безпосередню участь взяли два бузьких, три полтавських і три київських козацьких полки. Спе­ціально призначеному для захоплення Києва наполеонівському корпусу не удалося прорватися до міста. Навіть дрібні загони французької кінноти, що проникли на північ Чернігівщини, були швидко ліквідовані регулярними військовими підрозді­лами і дружинами самооборони.

Сорокатисячне з'єднання Українського ополчення, що складалося з добровольців Чернігівської і Полтавської

губерній, захищало лівий фланг російської армії під час її контрнаступу від Москви до західних кордонів країни.

Звільнивши могутній опорний пункт супротивника на Дніпрі -білоруське місто Могильов, українські ополченці просувалися до кордону через Житомир, Новоград-Волинський, Острог. Особливо прославилося Українське ополчення на території Польщі під час облоги і штурму фортеці Замостя, яку завзято обороняли французькі окупанти.

Ескадрон херсонських козаків під командуванням В.П. Скаржинського здійснив успішний тритижневий рейд по території Білорусії і Литви. Загони так званих «лісових козаків», сформовані з населення Українського Полісся, ви­явили високу боєздатність у воєнних операціях проти напо­леонівських військ в умовах лісистої місцевості. Велике з'єд­нання українських і донських козаків пройшло по тилах ворожої армії аж до Варшави й остаточно зірвало спроби загарбників проникнути в Україну. При цьому було знищено кілька військових гарнізонів і регулярних частин, були захоп­лені десятки гармат, узяті в полон кілька тис. наполеонівських солдатів і офіцерів.

Ополченські козацькі полки з України брали участь і у визвольному поході російської армії по країнах Європи, а також в остаточному розгромі військ Наполеона в так званій «битві народів» під Лейпцигом (жовтень 1813 р.) і в битві за оволодіння Парижем.

Російська армія отримувала з України продовольство, фу­раж, коней, худобу, хури. Шосткінський завод на Сумщині постачав армії порох, Київський арсенал - різну зброю. На обо­рону країни українське населення зібрало грошові пожерт­вування на суму 10 млн руб.