Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Боротьба за незалежність В'єтнаму.
У 1941—1945 рр. Територія В'єтнаму була окупована японськими військами. На Потсдамській конференції було прийнято рішення про поділ В'єтнаму на окупаційні зони з метою забезпечення роззброєння японських військ: південна частина країни була визнана англійською зоною впливу, північна — США, які передали окупаційні функції військам Чан Кайши. 2 вересня 1945 р. було проголошено Демократичну Республіку В'єтнам (ДРВ), президентом і прем'єр-міністром якої став Хо Ші Мін. Але Франція не визнала незалежність ДРВ. У вересні 1945 р. на півдні В'єтнаму висадились французькі війська. Франція взяла курс на відновлення своєї колоніальної влади. У січні 1946 р. з країни було виведено англійські війська, у березні — китайські. Обов'язок управляти країною взяла на себе Франція, яка вела бойові дії в 1945—1946 рр. на півдні В'єтнаму, а потім — у масштабах усієї країни. Проголосивши утворення Демократичної Республіки В'єтнам, уряд Хо Ші Міна провів низку реформ, а саме: — відмінялися колишні податки; — на 25 % скорочувались орендна плата і земельний податок; — конфісковувалась земельна власність французьких колонізаторів і розподілялась між селянами; — встановлювався восьмигодинний робочий день; — почався процес ліквідації неграмотності. У 1946 р. відбулися загальні вибори до Національних зборів, на яких впевнено переміг В'єтмінь — Національний фронт, створений з ініціативи Компартії Індокитаю. 9 листопада 1946 р. було прийнято конституцію ДРВ. У березні 1946 р: Франція і ДРВ підписали попередню домовленість, згідно з якою Франція визнавала ДРВ складовою частиною Індокитайської Федерації і Французького Союзу. На півдні В'єтнаму намічалось проведення референдуму щодо майбутньої долі країни, а на територію ДРВ тимчасово вводилися французькі війська. Проте згодом Франція, усупереч угоді, проголосила утворення в Південному В'єтнамі Республіки Кохінхіну і на півночі В'єтнаму двох автономних держав. 23 листопада 1946 р. було здійснено варварське бомбардування Хайфона, унаслідок якого загинуло 20 тис. осіб. Це поклало початок збройній інтервенції проти ДРВ. В'єтнамські сили самооборони чинили запеклий опір наступаючим колонізаторам. Найбільші бої розгорілися у районах міст Ханой, Хює, Намдінь. У джунглях і гірських районах з'явилися бази опору. Франція, намагаючись закріпити свою владу у В'єтнамі, створила на півночі маріонетковий уряд на чолі з Бао Даєм, в яким уклала договір. Франція визнавала незалежність В'єтнаму й отримувала право будувати у В'єтнамі військові бази та контролювати зовнішню політику, але покінчити з ДРВ не вдалося. Перемога революції у Китаї сприяла антиколоніальній війні в'єтнамського народу. СРСР розцінював ДРВ як передовий рубіж боротьби проти «імперіалізму» і надав їй військову допомогу. 1950 р. став переломним у боротьбі з колонізаторами. В'єтнамська народна армія (ВНА) перейшла в контрнаступ. Після тривалих боїв у районі Денб'єнфу (березень-травень 1954 р.) французькі війська зазнали поразки. 21 липня 1954 р. Франція змушена була підписати Женевські домовленості, згідно з якими до проведення загальних виборів (липень 1956 р.) країну було поділено на дві зони. Французькі війська припиняли бойові дії і виводилися з території ДРВ. У колоніальній авантюрі Франція втратила 92 тис. своїх солдатів.
|