Лабораторна Пиляння деревини.

робота №5 Інструменти для пиляння.

___________________________________________________________________

Мета: Набути практичних умінь у пилянні деревини, та випилюванні заготовок у розмір.

Матеріально-технічне забезпечення – робочий зошит, підручник, письмове приладдя, креслярське приладдя, інструменти для розмітки, інструменти для пиляння та випилювання заготовок.

Завдання: За допомогою ножівок та лобзиків виконати пиляння деревини у розмір, випиляти деталі для майбутнього столярного виробу.

При підготовці до лабораторної роботи студентам необхідно

Знати:

- Різновиди інструменту для пиляння та розпилювання деревини;

- Правила безпечної праці в процесі роботи з інструментом для пиляння;

- Призначення інструменту для пиляння;

Теоретичні відомості

При пилянні одержують бруси, бруски, дошки. Розпилюють деревину ручними чи електричними пилками.

Пилка являє собою стрічку або диск із нарізаними на ній зубами (різцями). Кожен зуб пилки має три кромки, що ріжуть — одну передню коротку і дві бічні. У пилок для поздовжнього розкрою деревини зуби короткою кромкою, що ріже, перерізають волокна деревини, а бічними розділяють їх між собою по

напрямку. Зуби цих пилок мають пряме заточення і за формою нагадують трикутник, тому ними можна пиляти тільки в одну сторону. Зуби пил для поперечного розкрою найбільш часто мають форму рівнобедреного трикутника і двостороннє заточення, тому ними можна пиляти в обидва боки. У цих пилок, коротка ріжуча кромка, розділяє волокна, а бічні перерізають їх.

Крім пилок для поздовжнього і поперечного розкрою є також столярні пилки, чи як їх інакше називають, універсальні. Зуби цих пилок влаштовані так, що ними можна пиляти деревину вздовж і поперек. Представляють вони собою рівнобедрений трикутник із прямим кутом, направленим у бік пиляння. Розміри ріжучих кутів зубів, складають середню величину між кутами, прийнятими в зубів пив для поздовжнього і поперечного розкрою.

Ручні пилки бувають не натягнуті — поперечні дворучні і ножові (ножівки) і натягнуті — лучкові.

Пилки поперечні дворучні застосовують для поперечного розкрою брусів, брусків, дощок. Довжина пив 1000, 1250, 1500, 1750 мм; ширина 140 і 160 мм; товщина 1, 1 і 1, 4 мм. Зуби мають форму рівнобедреного трикутника, заточення косе. Пилки випускаються в двох виконаннях. Кут загостреня в пилок 1-го виконання 40+.-2°, а в пилок 2-го виконання 45 ±2°.

Поперечною дворучною пилкою працюють два робітники. Деревину кладуть на підставку (стіл, козли), намічають місце пропилу, після чого на це місце встановлюють пилку. Починати пиляти треба серединою пилки, а коли середні зуби заглибляться в деревину, поступово доводять розмах пилки до всієї її довжини. Працюють пилкою так: по черзі кожний із працюючих плавно тягне пилку до себе, а інший працюючий її вільно подає, при цьому працюючі вільними руками (в більшості лівими) підтримують матеріал, що розкроюється. При пилянні не слід сильно натискати на пилку, тому що інакше вона може застрягти в пропилі. Пила повинна бути добре заточена і правильно розведена.

Ножові пилки (ножівки) бувають широкі, вузькі і з обушком.

Ножівку широку застосовують для поперечного розкрою дощок, брусків. Ширина полотна у вільного кінця 80 мм, товщина 1, 2 мм. Зуби мають форму трикутника, косе заточення, кут загострення 40°, Розводять зуби по 0, 4...0, 6 мм на сторону. У зв'язку з тим, що пила має порівняно велику ширину, нею пиляти важче, ніж лучковою.

Ножівка вузька служить для розпилювання тонких пиломатеріалів, випилювання криволінійних деталей і виконання наскрізних пропилів. Має довжину 450 мм, ширину на вільному кінці 20...40 мм, товщину 1, 5 мм.

Ножівку з обушком використовують для виконання неглибоких пропилів, зарізання на «вус» і розпилювання дрібних відрізків деревини. Ними можна користатися при припасуванні столярних з'єднань. Верхня частина пилки має потовщення. Ширина полотна біля ручки 149 мм; товщина ручки 22 мм; товщина полотна до 0, 8 мм. Зуби мають форму прямокутного трикутника. Тому що полотно має невелику товщину, для додання йому жорсткості у верхній частині приклепують обушок.

Ножівка-наградка застосовується для некрізного пропилювання пазів під шпонки, а також для випилювання вузьких пазів. Має довжину 100...120 мм, товщину 0, 4...0, 7 мм.

Лучкова пилка використовується для поздовжнього і поперечного розпилювання деревини і являє собою дерев'яний верстат (лучок) з натягнутим на ньому полотном. Лучкові пилки бувають розмашні (розпускні), поперечні, викружні, шипові.

Розмашні пилки мають полотно шириною 45...55 мм, товщиною 0, 4...0, 7 мм, крок зубів 5 мм, кут загострення зубів 40...50.° Заточення зубів пряме. Довжина полотна 780...800 мм. Ці пилки застосовують для поздовжнього пиляння деревини.

Поперечні пилки мають ширину полотна 20...25 мм, товщину 0, 4...0, 7 мм, крок зубів 4...5 мм, кут загострення зубів 65...80.° Зуби мають форму рівнобедреного трикутника, заточення косе. Довжина полотна 750...800 мм.

Викружні пилки застосовують для криволінійного фігурного пиляння. Вони мають полотно довжиною до 500 мм, шириною 4...15 мм; зуби з прямим заточенням і з кроком 2...4 мм, кут загострення 50...60.° Товщина полотна пилки не більш 1 мм, тому утворюється вузький пропил.

Шипові пилки використовують для випилювання шипів і вушок. Вони мають полотнину шириною 40...50 мм, товщиною 0, 4...0, 5 мм, зуби прямокутної форми з кроком 3...4 мм і кутом загострення 80...85. Пила має довжину 600...700 мм.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомитись із основними інструментами для пиляння деревини та правилами їх використання;

2. За допомогою зразків деревини виконати пробне пиляння;

3. Відповідно до розмітки за технологічною карткою виконати поперечне пиляння деревини на заготовки;

4. Із запропонованих заготовок випиляти деталі для майбутнього столярного виробу.

Звіт про роботу

Звіт повинен включати:

- тему, мету, перелік матеріально-технічного забезпечення необ­хідного для виконання роботи;

- короткі теоретичні відомості;

- короткий опис видів пилок та їх призначення;

- результати виконаної роботи – випиляні в розмір деталі;

- висновки за результатами виконаної роботи.

Контрольні питання

1. Розкажіть про пилки, які застосовують для поздовжнього і поперечного пиляння. Чим відрізняється універсальна пилка від поперечної і поздовжньої?

2. Назвіть елементи зубів пилки.

3. Що називають кроком і висотою зуба?

4. Для чого розводять зуби пилки і яка допустима величина розводу?

5. Поясніть будову лучкової пилки і призначення окремих її частин. Як перевірити натяг пилкового полотна?

6. Назвіть типи ножівок і розкажіть про призначення їх та конструктивні особливості.

7. З яких операцій складається налагодження пилок?

8. Як гострять пилки для поздовжнього і поперечного пиляння? Чим відрізняється їх гостріння?

9. Як здійснюється процес пиляння деревини?

Лабораторна робота№5

Тема: Вивчення сортів картоплі, та способів їх висаджування.

Мета: Ознайомитись із різновидами сортів картоплі, та способами їх висаджування.

При підготовці до лабораторної роботи студентам необхідно:

Знати:

Ø Основні сорти картоплі;

Ø Способи висаджування картоплі;

Ø Біологічні особливості картоплі;

Ø Догляд за насадженнями картоплі;

Ø Способи збору врожаю.

Вміти:

Ø Самостійно проводити відбір якісного насіння;

Ø Розпізнавати основні сорти;

Ø Самостійно підбирати способи для висаджування;

Теоретичні відомості

Спосіб садіння.

Садять картоплю широкорядним способом з відстанню між рядками 70-80 см залежно від існуючого комплексу машин. Є такі способи садіння: гребеневий, безгребеневий, посадка на грядах.

Гребеневим способом або садіння в гребені, попередньо нарізані, здійснюють саджалками САЯ-4А, КСМГ-4, КСМГ-6, СН-4Б. Ґрунт під гребенем повинен бути розпушеним.

Безгребеневим способом вирощують переважно на присадибних ділянках, при цьому гребені формуються не при садінні, а під час одного-двох підгортань рослин.

Для зменшення пошкодження кореневої системи колесами трактора рекомендується така схема садіння |(80 х 60) х 2| х 25-40. По ширших міжряддях (80 см) проходять колеса трактоpa. Чергуються два рядки на 60 см і два на 80 см при 4-х рядковій саджалці і культиваторі. Відстань в рядку між бульбами 25-40 см. На грядах садять саджалкою КСМ-ЗА.

Глибина садіння.

Бульби садять на глибину 5-6 см від вершини гребеня з наступним нагортанням ґрунту. При надмірно глибокому садінні бульби нового врожаю розміщуються глибоко, що ускладнює механізоване збирання. Крім того, сходи з'являються пізніше, часто зріджені і невирівняні внаслідок ураження ризоктоніозом, особливо в роки з холодною і затяжною весною.

Перевагу має мілке садіння (4-5 см) і подальше нарощування гребенів під час міжрядних обробітків. Мілке садіння дозволяє бульбам краще прогріватись і проростати, а пізніше нагортання ґрунту дає змогу боротись з бур'янами.

Густота садіння.

На 1 га має бути 55-60 тис. кущів для продовольчої та 60-70 тис. кущів для насінної картоплі. Залежно від розміру бульб на 1 га висаджують 2, 5-4, 5 т. Якщо садити бульби близько одна до одної, то зростає внутрівидова конкуренція між кущами картоплі.

Фактичну густоту садіння картоплі перевіряють в полі, піднімаючи один загортач саджалки на відстань 14, 3 метра. Кількість бульб, що висаджуються на цій відстані після помноження на 1000, дасть фактичну густоту їх на 1 га.

Важливим показником для встановлення густоти садіння є густота стебел. Кожне стебло є самостійною рослиною з власною кореневою системою. Вони пов'язані між собою тільки спільним походженням від однієї материнської бульби. На 1 га має бути 180-200 тис. стебел, а на насінницьких посівах 200-250 тис./га.

Необхідно враховувати, що бульби, залежно від сорту, масою 30-50 г здатні утворити 1, 8-4 стебла; 50-80 г - 2, 1-4, 9 стебла; 80-120 г - 2, 7-6 стебел. Тобто чим більші бульби - тим менша густота садіння.

З великих бульб виростає більше стебел, що розміщуються поряд одне з одним у кущі рослини, і вони сильно конкурують між собою. Середні та дрібніші бульби дають менше стебел у кущі і зменшують конкуренцію між стеблами. Тому при використанні дрібніших бульб кількість стебел може зрости до 300 тис./га.

Строки садіння.

Оптимальні строки садіння картоплі настають при прогріванні ґрунту до 5-8°С на глибині 10-12 см. Це припадає на квітень, друга-третя декада. Картоплю садять зразу ж після завершення сівби ярих зернових. Насамперед висаджують пророщені бульби ранньостиглих сортів для одержання ранньої продукції, мінімальна температура проростання яких на 2°С нижче. їх необхідно висадити до 10 квітня. Потім висаджують картоплю на насінницьких посівах та для продовольчих цілей. Закінчують садіння різаними бульбами у добре прогрітий ґрунт. При ранньому садінні в стислі строки кущі виростають до настання літньої спеки, а врожай формується до настання масового поширення фітофтори. За народними прикметами ознакою прогрівання орного шару ґрунту на 7°С є поява першої зелені на березі. Це оптимальний строк садіння картоплі.

В окремі роки з холодною весною при садінні пізніше - в третій декаді квітня - урожайність не знижується, порівняно з ранніми строками садіння (1-20 квітня). Різко зменшується урожайність бульб при садінні в травні.

Порядок виконання роботи

1. Підготувати зразки картоплі. (або спеціальну літературу);

2. Ретельно з ними ознайомитись та вивчити їх;

3. Результати своїх спостережень занести у (таблицю1)

4. Зробити розрахунок кількості насіння на одну сотку;

Наприклад: Відомо що одна картопля в середньому має три стебла а допустима густина стебел на 1га 200 тисяч.

5. За допомогою літератури та зразка на мал..1 намалювати схему висаджування одного із сортів картоплі у відповідності до встановлених норм зразок зображено на рисунках 1, 2, 3

Рисунках 1 «глибинний спосіб»

6. Висновки та рекомендації.

Табличка 1, (Морфологічна характеристика сортів картоплі оформлення в альбомному варіанті)

Звіт про роботу

Звіт повинен включати:

- тему, мету, перелік матеріально-технічного забезпечення необ­хідного для виконання роботи;

- короткі теоретичні відомості;

- опис результатів дослідження;

- заповнення таблиці;

- висновки за результатами виконаної роботи.

Контрольні питання

1. Основні сорти картоплі?

2. Як поділяється картопля за строками дозрівання?

3. Способи висаджування картоплі?