Мова як засіб професійного спілкування

Усім відомо, що мова - це знакова система, за допомогою якої люди передають інформацію. Мова є універсальним засобом передавання інформації про природу та всі сторони буття людини і людського суспіль­ства, а також про саму себе. Мова є засобом зберігання та передавання інформації, одним із важелів керування. Вона є мірилом осмислення всього реального й абстрактного. У ній зафіксовано історичний досвід попередніх поколінь, неповторний менталітет етносу, його духовні надбання. Мова допомагає краще зрозуміти людину в її минулому і сього­денні, є засобом її духовного зростання.

Мова - найкоштовніший скарб людей. Зникнення будь-якої мови є величезною втратою для всієї світової культури, адже втрачається один із засобів пізнання, один із аспектів світобачення. Тому слід зазначити, що мова є необхідною умовою як існування самого народу, так і його культури.

Мова - це система звукових, письмових знаків або символів, що слу­жать засобом людського спілкування, мислительної діяльності, способом вираження самосвідомості особистості.

Люди говорять не для того, щоб відтворювати мову і демонструвати свої мовленнєві здібності, а для того, щоб передати інформацію чи вплинути на інших учасників комунікативного акту.

Мова - це система знаків, які виражають ідеї, а тому її можна порів­няти з письмом, з азбукою для глухонімих, із символічними обрядами, з формами ввічливості, з військовими сигналами тощо. Ці знаки - матері­альні. Вони виступають у процесі пізнання і спілкування у ролі замінни­ка (представника) іншого предмета і використовуються для одержання, зберігання, перетворення і передавання інформації.

Володіння мовою багато в чому визначає характер першого враження від особи та впливає на її авторитет у подальшому спілкуванні. Про те, наскільки людина володіє цим інструментом, свідчить зміст мови, її зрозумілість, виразність, дієвість.

Зміст мови визначається обсягом думок, що містяться у повідомленні. Зрозумілість забезпечується добором матеріалу та доступною формою його передачі слухачеві. Виразність залежить від емоційної насиченості, інтонації, акцентів. Дієвість визначає вплив на думки, почут­тя, поведінку особи.

Життя людини - це спілкування. У свою чергу спілкування - це взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження й об'єднання зусиль з метою налагодження взаємин для досягнення загального результату. Без спілкування неможливе існування людського суспільства.

Існує спілкування професійне, ділове, інтимне тощо. Змістом професійного спілкування є професійні інтереси, з приводу яких виникає і розвивається взаємодія.

Професійне спілкування - це усний контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання з'ясувати чи розв'язати конкретні проблеми.

Ефективність такого спілкування залежить від безперервності зв'язку між співрозмовниками, кожен з яких повинен не лише говори­ти, а й реагувати на повідомлення: кивком голови, короткою реплікою давати зрозуміти, що вій говорить. Той, хто передає інформацію, не повинен перенасичувати мову складними зворотами. Як нестача інфор­мації, так і її надлишок однаково небажані. Якщо слухач не отримує відповіді на своє запитання, він починає домислювати сам або шукати її в різних джерелах. Якщо інформації занадто багато, слухач може про­пустити головне.

У професійній діяльності працівники органів внутрішніх справ щоденно спілкуються з керівниками, співробітниками, підлеглими, грома­дянами, проводять допити, розглядають заяви, скарги, спілкуються по телефону. їм доводиться мати справу з людьми різних професій і різного рівня культури. Він має володіти мовленням на ви­сокому професійному рівні, адже суспільна думка про рівень загальної і професійної культури кожного працівника формується залежно від того, чи дотримується він прийнятих норм спілкування, наскільки правильно складає тексти документів.

Отже, мова професійного спілкування вимагає однозначного тлумачення основних ключових понять, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може привести до небажаних наслідків.