Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поняття валідності і її види
ВАЛІДНІСТЬ – фундаментальне поняття експериментальної психології. Ступінь валідності визначає, наскільки результати експерименту відповідають поставленому завданню. Види валідності (В. Дружинін): 1. Зовнішня валідність – ступінь відповідності експериментальної процедури і результатів експерименту реальності і прийнятій у цей час науковій парадигмі. Від ступеня зовнішньої валідності залежать правочинність перенесення результатів дослідження з лабораторних умов на реальні процеси й узагальнення їх на інші сфери реальності. Зв'язок теорії й реальності відбивається в адекватності першої – другій і прогностичності її передбачень. Але реальність представлена нам у вигляді її моделі, яку описує якась теорія. Результати експерименту, проведеного в рамках цієї теорії, можуть відповідати (не відповідати) не реальності (недосяжній істині), а теорії, що розроблена в межах прийнятої на даний момент наукової парадигми. Таким чином, зовнішню валідність можна визначити як ступінь відповідності результатів експерименту теоретичним передумовам, положенням теорії, у рамках якої ми проводили дослідження, тим більше якщо ця теорія вписується в існуючу наукову парадигму. 2. Внутрішня валідність характеризує міру впливу незалежної змінної на залежну стосовно інших факторів; це відповідність зміни залежної змінної зміні незалежної. Вона визначає вірогідність експериментальних результатів. Повна внутрішня валідність досягається, якщо вдасться встановити строгу функціональну залежність між цими змінними: ДО =/(5), де ДО – залежна змінного (реакції випробуваних), 5 – незалежна змінна (релевантний стимул). 3. Операціональна валідність – окремий випадок зовнішньої. Вона визначає ступінь відповідності використовуваної експериментальної методики теоретичним положенням, які лежать в основі організації й проведення даного експерименту. 4. Екологічна валідність показує, наскільки близько умови експерименту імітують досліджувану реальність. У польових експериментах екологічна валідність досягає максимуму; відповідно в лабораторних експериментах дотримати достатнього ступеня екологічної валідності надзвичайно складно. Підвищення внутрішньої валідності пов’язують з усуненням результатів дії побічних (зовнішніх) змінних (із усередненням їхніх мінливості і нестабільності), т.б. урахуванням фактора часу, задачі, суб’єктивного фактора. Підвищення зовнішньої валідності (достовірність результатів експерименту) забезпечується досягненням відповідності рівнів додаткових змінних в експерименті і в реальності, яка вивчається. Експериментальний контроль – будь-який засіб, що використовується для виключення можливості зменшення валідності дослідження.
|