Розробка способів фіксації й аналізу результатів.

5) Складання і уточнення інструкції, яка повинна складатися з коротких пропозицій, кожна з яких включає не більше 11 слів. В інструкції за допомогою абзаців виділяються значеннєві блоки. Її перевіряють на зрозумілість і простоту, проводячи попередній дослід на 5-10 досліджуваних.

6) Пілотажне дослідження – проводиться за необхідності; є особливо доцільним у разі складного, дорогого експерименту.

ПІЛОТАЖНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – це пробний, перший експеримент або серія експериментів, у яких апробуються основна гіпотеза, підходи до дослідження, план, відбувається налаштування обладнання, уточнення інструкції з тим, щоб вона була зрозуміла всім досліджуваним і т.д.

Звичайно проводять перед “більшим”, трудомістким експериментальним дослідженням на меншій вибірці досліджуваних, за скороченим планом і без строгого контролю зовнішніх змінних. Надійність даних, одержуваних у результаті пілотажу, невелика, але його проведення дозволяє усунути грубі помилки, пов'язані з висуванням гіпотези, плануванням дослідження, контролем змінних і т.д. Крім того, у ході пілотажу можна звузити “зону пошуку”, конкретизувати гіпотезу й уточнити методику проведення “великого” дослідження.

7) Формування вибірки (Т. 10).

10) Розгляд етичного аспекту дослідження. Насамперед рішення щодо проведення експерименту повинно базуватися на основі оцінки його внеску в психологію і добробут людей. При плануванні дослідження експериментатор відповідає за етичну придатність дослідження і розробку заходів, що захищають права досліджуваних. Заборонено використовувати процедури, які можуть нанести шкоду досліджуваним. Дослідник повинен захищати досліджуваних від надмірних фізичних, розумових чи емоційних навантажень. Тому всі необхідні виміри проводяться таким чином, щоб звести до мінімуму фізичний або психічний ризик для досліджуваних.

ІІІ. Власне експериментальний етап.

1) Інструктування і мотивуваннядосліджуваних через повідомлення можливостей, які забезпечує їм участь в експерименті (матеріальна винагорода, можливість самопізнання, допомога в розв’язанні особистих проблем тощо). Необхідно впевнитися, що досліджувані правильно зрозуміли інструкцію, уникаючи, однак, додаткових розгорнутих коментарів окремим досліджуваним (з метою уникнення артефактів, обумовлених спеціальною увагою дослідника до цих осіб).

2) Експериментування - має три фази:

Перша фаза – передтест, коли одна чи більше змінних вимірюються до експериментального впливу на досліджуваних.

Друга фаза - експериментальний вплив, т.б. конкретні дії експериментатора стосовно досліджуваних;

Третя фаза – посттест – коли вимірюються ті самі змінні, які вимірювалися на першій фазі, і визначається, чи вплинула на них експериментальна процедура. Як правило, при цьому порівнюються результати експериментальної групи, яка підлягала впливу, з результатами контрольної групи, яка такому впливу не підлягала.

Особливо важливо в процесі експериментування правильно організувати взаємодію експериментатора і досліджуваного, яка багато в чому обумовлює надійність і правдивість експериментальних даних.

Звичайно в експерименті бере участь асистент, який зазвичай бере на себе наступні задачі: веде загальне спостереження за поведінкою досліджуваних і їх станом; веде протокол, у якому фіксуються відповіді досліджуваних, результати, а також відхилення від програми експерименту; слідкує за роботою апаратури.

Експеримент залежно від цілей дослідження може бути частково або повністю автоматизованим. Протоколювати відповіді випробуваного краще відразу за допомогою введення даних в електронну таблицю, що створюється в комп'ютері (пакет EXCEL). У кожному разі рекомендується реєструвати додаткові ознаки поведінки досліджуваного, його емоційні реакції по ходу експерименту.

3) Постекспериментальне інтерв'ю – після завершення експерименту доцільно провести бесіду з учасниками процедури з метою уточнення окремих процедур, їхнього впливу на досліджуваних і, за необхідності, зняття негативного впливу. При цьому, якщо методика експерименту вимагає, щоб мета і гіпотеза дослідження були приховані від досліджуваних, тут важливо роз’яснити те, що насправді відбувалося в експерименті (чого вимагає етика психолога-дослідника).

У зв’язку з останнім під час проведення експерименту дослідник має поважати вільний вибір людини та її право не брати участі в експерименті або вийти з нього в будь-який момент, коли вона забажає.

Крім того, слід пам’ятати, що інформація про досліджуваних, отримана під час дослідження, є конфіденційною. При цьому взагалі досліджувані мають право не називати себе.

Також необхідно врахувати, що досліджувані під час експерименту практично завжди хвилюються щодо оцінки їхнього інтелектуального або особистісного рівня, і, отже, ліпше не повідомляти їм результати (особливо негативні) тестових процедур, а після експерименту докласти зусиль щодо конструктивного обговорення проблеми.

ІV. Заключний, інтерпретаційний етап – вибір методів статистичної обробки та її проведення й інтерпретація результатів.

1) Статистична обробка результатів. Тут експериментальна гіпотеза трансформується в статистичну гіпотезу, зокрема, про подібність чи відмінність двох або більше груп досліджуваних (наприклад, експериментальної і контрольної груп), про вплив незалежної змінної, статистичний зв’язок незалежної і залежної змінної тощо. При цьому статистичне рішення визначає значущість подібності (відмінності) експериментальних результатів.

Для обробки даних доцільно використовувати стандартні пакети програм для математичної обробки даних, наприклад, SPSS, Statistica, Оса, Stadia, Statgraphics, SyStat, SPSS, SAS, BMDP тощо.

Всі пакети діляться на види: спеціалізовані пакети; пакети загального призначення; неповні пакети загального призначення. Для дослідників рекомендуються пакети загального призначення.

Західні статистичні пакети вимагають гарної підготовки користувача на рівні знання університетського курсу математичної статистики й багатомірного аналізу даних. Кожна програма забезпечується документацією. На думку експертів, найкращий варіант документації в пакета SPSS. Російські пакети більше наближені до можливостей нашого користувача. Супутня інформація (довідник, інтерпретатор висновків і ін.) включається в програмну систему. Прикладами є вітчизняні статистичні пакети Stadia, “Мезозавр”, “Эвриста”.

Оцінка достовірності, подібності та відмінності результатів експериментальної і контрольної груп проводиться не тільки на основі статистичних даних, а й у зіставленні з іншими емпіричними даними. У разі розходжень із ними необхідні міркування, пояснення, припущення, чому саме спостерігаються відмінності з даними інших емпіричних досліджень.

2) Інтерпретація результатів і висновки – на основі аналізу отриманих даних формулюється висновок про відхилення чи невідхилення гіпотези, дається інтерпретація висновків у термінах теоретичної гіпотези, робиться припущення про можливість узагальнення і поширення даних на інших людей чи ситуації, розглядаються фактори, які обмежують можливості узагальнення.

3) Оформлення результатів дослідження: складання наукового звіту, статті, монографії тощо.

Існують певні вимоги до оформлення рукописної наукової праці, наочному поданню результатів і структурі викладу.

Складові звіту про проведене дослідження:

- вступ, де обґрунтовується актуальність і постановка проблеми, подається стислий огляд попередніх досліджень, аналізуються їхні результати і суперечності, які є підґрунтям для наступних досліджень проблеми, формулюється гіпотеза, методика її перевірки, перелічуються незалежні, залежні, проміжні змінні та змінні, що контролюються;

- висвітлення процедури дослідження таким чином, щоб при бажанні її могли повторити інші дослідники характеристика вибірки, стратегія добору досліджуваних, час проведення, спосіб контролю змінних, інструкції та спосіб їхнього пред’явлення, способи уникнення артефактів, опис апаратури, яка використовувалася в дослідженні;

- основна частина представлення результатів і їхній аналіз, оцінка статистичної значущості, для пояснення таблиці та графіки;

- висновки, в яких експериментальні результати співвідносяться з гіпотезою та результатами попередніх експериментальних досліджень, теоретичне й методичне пояснення результатів, можливості їхнього узагальнення, перспективи подальших досліджень або пропозиції щодо удосконалення чи відхилення теорії, на основі якої проводилося дослідження, висвітлення, яким чином результати експерименту можна використати на практиці.

Дослідження вважається завершеним, якщо експериментальна гіпотеза спростована або не спростована із заданою надійністю, а результати дослідження у відповідній формі представлені на суд наукової громадськості.