Основні етапи психологічного експериментального дослідження

І. Теоретичний етап:

1) Визначається тема дослідження, попередня постановка проблеми, зокрема виявлення, що саме не задовольняє дослідника, які причинно-наслідкові зв’язки між явищами психічної реальності він би хотів установити.

2) Вивчається необхідна наукова література:

- визначення базових понять за словниками й енциклопедіями із психології і суміжних дисциплін;

- складання бібліографії наукової літератури, що містить емпіричні дані, одержані іншими дослідниками, з поясненнями причин даних явищ.

Попереднє знайомство з публікаціями на тему дослідження можна одержати з реферативних журналів. У Росії це журнал, що видається ВІНІТІ, – “0.4. Біологія. Розділ 0.4. II. Психологія”. Із закордонних видань найбільш авторитетним є Psychological Abstract, щовипускається Американською психологічною асоціацією. У ньому втримуються короткі анотації на більшість робіт, що виходять в англомовних психологічних журналах. Більш докладну інформацію про дослідження, що стосується до визначеної проблеми, варто шукати в самих публікаціях: статтях наукових журналів, збірниках і монографіях.

Результатом роботи з науковою літературою є уточнення проблеми, вибір об’єкта і предмета дослідження, формулювання експериментальної гіпотези у вигляді імплікативного висловлювання типу: Якщо А... то Б.

Завжди існує ймовірність, що на цьому етапі завершиться розробка даної теми через неможливість емпіричної перевірки проблеми або практично повного її висвітлення в науковій літературі.

ІІ. Підготовчий етап полягає у складанні програми експерименту:

1) Уточнюється, конкретизується й операціоналізується експериментальна гіпотеза: визначаються конкретні змінні А і Б, які входять в імплікативне висловлювання. При цьому А і Б повинні контролюватися в експерименті: А управлятися експериментатором, Б реєструватися ним. Тут же визначаються й операціоналізуються проміжні та зовнішні змінні, які можуть впливати на залежну змінну;

2) Вибір експериментального інструменту та підготовкаекспериментальне обладнання, яке дозволило б йому управляти незалежною змінною і реєструвати залежну (йдеться про конкретні методики й апаратуру психологічного експерименту); продумати організацію умов експерименту (приміщення, час проведення та ін.) з тим, щоб або виключити вплив побічних змінних, або, частіше, підтримувати константність їхнього впливу на залежну змінну.

3) Планування експериментального дослідження (центральний момент підготовчого етапу) – визначення оптимальної послідовності експериментальних дій і складання плану логічної схеми пред’явлення рівнів незалежної змінної досліджуваним (або групам досліджуваних).

Включає:

- визначення зовнішніх змінних та їх числа, що можуть впливати на залежну змінну і які необхідно контролювати в експерименті;

- виявлення можливостей ситуації для проведення дослідження;

- вибір експериментального плану (Т. 9).

План проведення експерименту складається на основі аналізу шляхів досягнення чистоти експерименту в порівнянні з бездоганним (мисленим) експериментом.