Економічна система та методологія А.Сміта.

Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.

Однією з основних причин плюралізму в економічній науці є відмінність в методах дослідження. Різноманіття теорій економічної політики також є фактором різноманітності наукових теорій. Ряд відомих вчених минулого та сучасності визнали неминучим існування різних і конкуруючих теорій в сфері економічної та соціальної політики. Плюралізм в економічній теорії ніколи не мав і донині не отримав однозначної оцінки. Вчені різних напрямів, як правило, вважають плюралізм неминучим і позитивним явищем. По-перше, кожна теорія відображає певну істотну сторону, зріз реальності, і отже, здійснює певний внесок в науку. По-друге, лише з позицій плюралізму теорій можна правильно зрозуміти природу і функціонування економічних систем, господарських механізмів, як минулого, так і сучасності. По-третє, завдяки плюралізму уряди мають можливість практичного вибору теорій, використовуваних для обґрунтування і здійснення економічної політики. Це має особливе значення при змінах курсу, які вже неодноразово відбувалися.

Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.

Розвиток капіталістичних відносин (17 – початок 18 ст) спричинив занепад меркантилізму (насамперед в Англії). Інтереси буржуазії переміщуються зі сфери обігу у сферу виробництва. На перший план виходить промисловий капітал. Вчення меркантилістів уже не було взмозі вирішити проблеми буржуазії, яка потребувала обґрунтування головних засад капіталістичного виробництва, розробки таких категорій як заробітна плата, прибуток, рента.

Представники класичної політекономії (У.Петті, П.де Буагільбер, А.Сміт, Д.Рікардо) зробили спробу наукового аналізу сучасних їм виробничих відносин, використовуючи метод наукової абстракції. Доводили, що в економічному житті панують об’єктивні закони. Вони не залежать від волі людини, але можуть бути нею пізнані. Класична політекономія проголосила принцип економічної свободи, максимального обмеження впливу держави на економічне життя. Політекономія стала наукою про категорії й закони економічного життя. В працях представників класичної політичної економії було дано глибокий аналіз основних категорій товарного господарства: товару, грошей, цінності (вартості), капіталу, прибутку, заробітної плати, ренти.

Економічна система та методологія А.Сміта.

Адам Сміт – видатний англійський економіст мануфактурного періоду. У його працях і в працях його послідовника Д.Рікардо класична політекономія досягла найвищого розвитку.

Сміт ставить перед собою наукове завдання комплексного дослідження людини. У своїх працях він розглядає окремі аспекти, сторони людської природи: моральні, громадські, економічні. Метод, що використовує Сміт, можна назвати дедуктивно-індуктивним. Сміт пише, що за умов вільної конкуренції складною взаємодією господарської діялності людей керує «невидима рука», тобто економічне життя людей підпорядковується об’єктивним закономірностям. Він є прихильником вільної гри господарських сил, невтручання держави в економічне життя.

Першоджерелом багатства Сміт вважав працю, а доходом суспільства – товари. Сміт писав, що вирішальним фактором зростання багатства й «загального добробуту» є поділ праці, який веде до збільшення продуктивності праці.

В теорії вартості категорію «цінність» Сміт приривнював до «вартості». Цінність у нього має два значення: корисність і можливість придбання інших предметів. Сміт перший писав, що ціну товару складають три фактори – земля, праця і капітал.

Сміт був прихильником високої заробітної плати і вважав, що вона сприятиме зростанню продуктивності праці. Також він вперше поділив капітал на основний і оборотний.

Заслуга Сміта полягає в тому, що він започаткував систематизований виклад політичної економії.