Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. –К., 2001.

Словники синонімів охоплюють групи слів, об’єднаних спільним значенням:

Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. – Львів, 1993.

Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К, 1993.

Словник синонімів української мови: У 2 т. /А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук. – К, 1999–2000.

Словники омонімів реєструють і пояснюють значення слів, однакових за звучанням, але різних за значенням:

Демська О.М., Кульчицький І.М. Словник омонімів української мови. –Львів, 1996.

Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів („фальшиві друзі перекладача”). – К., 1997.

Словник антонімів подає групи слів, що мають протилежне значення:

ПолюгаЛ.М. Словник антонімів. – 2-ге вид., доповн. і випр. – К., 1999.

Словник паронімів розкриває значення слів, близьких за звучанням, але різних за значенням:

Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К, 1986.

Словники мови письменників містять слова і звороти, які використав той чи інший письменник у своїй творчій спадщині. Це словник тлумачного типу, бо в ньому розкрито всі значення слів, з якими вони функціонують у мові письменника. Також подано частоту використання словоформ і типові ілюстрації з творів:

Словник мови Шевченка: У 2 т. / За ред. В.С. Ващенка. – К, 1964.

Словник мови творів Квітки-Основ’яненка: У 3 т. – К., 1978–1979.

Морфемні та словотвірні словники. Морфемний словник подає структуру слова, словотвірні – словотвірні гнізда і словотвірні ряди:

Яценко І. Т. Морфемний аналіз: Словник-довідник: У 2 т. / За ред. Н.Ф. Клименко. – Т. 1–2. – К, 1980–1981.

Полюга Л.М. Морфемний словник української мови. – К, 1983.

Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. – К., 1985.

Частотні словники засвідчують частоту вживання слів у певний час. Існує понад 600 опублікованих і комп’ютерних (на дискетах) частотних словників для 40 мов світу. В українській лексикографії відомий:

Частотний словник сучасної української художньої прози: У 2 т. / Гол. ред. В.С. Перебийніс. – К, 1981.

Інверсійний словник – це словник, в якому слова розташовані за алфавітом кінця слова. Він є корисним для вивчення словотвору і фонетики:

Інверсійний словник української мови /За ред. С.П. Бевзенка. – К, 1989.

Словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже подають проблемні випадки слововживання. Деякі з них мають форму посібника, оскільки вміщують широкі коментарі, наукові і науково-популярні статті, напр.:

Чак Є.Д. Складні випадки вживання слів. – 2-ге вид. – К, 1984.

Антоненко- Давидович Б. Як ми говоримо. – К., 1991.

Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. – К, 1990.