O або за мале замовлення доплачувати постачальнику, щоб компенсувати втрати.

Отже, з точки зору логістики дистрибуції маємо непросту ситуацію: з одного боку, торговельні точки роблять мінімальні замовлення; з другого боку, логістичні затрати на виконання цих замовлень є значними; з наступного боку, логістика потребує плановості дії та рішень, що повинно спиратись на прогнозованість ситуації.

Варто зазначити, що при прогнозуванні ми повинні враховувати наступне:

1. Добрі прогнози все ще будуть містити істотні помилки – майбутнє завжди буде залишатися сумнівним, і чим далі в майбутнє ми заглянемо, тим більш ймовірними будуть помилки. Частий аналіз дозволить керівникам застосовувати дії, щоб виправити помилки прогнозування.

2. Ефективний прогноз часто досягається при допомозі аналізу сукупних продуктів та ринків.

3. Помилки прогнозування корегуються в часі, географічних регіонах та серед виробів.

4. Наука та мистецтво прогнозу спираються на передбачувані шаблони, проте зовнішні та динамічні фактори важко передбачити та прогнозувати.

Система прогнозування попиту та управління замовленнями – об’єднує дані про наявні замовлення з даними про попередні замовлення для вироблення вимог до готових товарів, що задовільняє операційні, тактичні та стратегічні плани. Для оперативного та короткотермінового тактичного планування важливою проблемою є перехід від прогнозів, які мають значну степінь невизначеності, до планів з наступним переходом до замовлень, котрі мають значно менше невизначеності. Довгострокове планування потребує зв’язування даних галузі з економічними факторами, котрі мають високу степінь невизначеності.

5. Основні системи дистрибуції товарних залишків підприємства.

Підприємства, під час здійснення комерційної діяльності використовують наступні системи дистрибуції товарних залишків:

· «Виштовхуючу» систему, коли виробники товарів нав’язують свій товар споживачам з метою зменшення своїх власних товарних запасів

«Виштовхуюча» система розподілу підприємства визначається виробничою можливістю, орієнтованою на повне використання виробничих потужностей. Щоб зменшити втрати від переналаштування. Від менеджера з виробництва вимагається так планувати робочий процес, щоб переналаштування поточних ліній на випуск іншого виду, розміру чи моделі виробу щдійснювались у позоробочий час. Проте, тут є небезпека виробити товар, попит на який вже немає.

· «Витягуючу» систему, коли гуртові чи роздрібні торговельні точки замовляють товари по мірі їх необхідності, оперативно реагуючи на попит

Ця система вирішує проблему надлишку товару шляхом переходу на гнучке виробництво, що дозволяє швидко переналаштовувати виробничі потужності та виробляти таку кількість товару, на яку є попит. Іншими словами виробляється рівно стільки, скільки потрібно продати. Тут не створюється надлишковий запас. Проте, є небезпека виникнення дефіциту.

Всі системи управління, незалежно від їх назв та виконання певних функцій, поділяються на:

· Push-система (Push System – система „ті, що штовхають”) – система організації управління логістичним ланцюгом постачань, в якій товари подаються з попередньої технологічної операції на наступну за „завчасно сформованим жорстким графіком”; вона означає випереджуюче, по відношенню до попиту, формування товарних запасів.

· Pull-система (Pull System – система „ті, що тягнуть”) – система організації управління логістичним ланцюгом постачань, в яких товари подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності, без жорсткого графіку; вона означає випереджуюче, по відношенню до формування запасів, стимулювання попиту на продукцію у споживачів.

Слід зазначити, що коливання попиту – це реальність, до якої більшість підприємств повинні пристосуватись в процесі управління своїм ланцюгом постачань. Добре сплановані та виконувані процеси ланцюга постачань можуть зменшити, але не ліквідувати повністю невизначеності часу на виконання нового замовлення. Аналогічні невизначеності, пов’язані з якістю продукції, комплектацією замовлень, пошкодженням товару тощо, можуть бути в значній мірі зменшені ефективним управлінням.

Логістичні канали створюються таким чином, щоб товари могли безперешкодно переходити від виробника до кінцевого споживача. Проте, в де-яких випадках необхідно створити умови для їх руху, хоча й значно меншого, в протилежному напрямку.

Лекція 9. Логістика переробки (утилізації).

1. Ціль та завдання логістики переробки.

Одним з важливих видів діяльності при обслуговувнні споживачів після укладання договору – це обробка товарів, що повертаються. Товари повертаються з багатьох причин:

· по-перше, вантажовідправник помиляється при виконанні замовлення;

· по-друге, товар пошкоджується під час транспортування та потрібно визначити суму, яку повивнен компенсувати перевізник;

· по-третє, споживач може зробити помилку при формуванні замовлення;

· по-четверте, не завжди споживач може використати собі на користь те, що купує;

· по-п’яте, виявлення дефекту в товарі:

o при прийомі товару від перевізника;