Суть, зміст та структура процесу управління.

Сучасна теорія менеджменту виділяє системний та процесний підходи в управлінні.

Процесний підхід був вперше запропонований представниками класичної школи в менеджменті, які сформулювали основні функції управління, вважаючи вважаючи їх необхідними для будь – якої організації.

Процес – це сукупність послідовних дій для досягнення певного результату.

Процес менеджменту – послідовність певних завершених етапів управлінської діяльності, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи на керовану з метою досягнення цілей організації.

Предметом управлінського процесу є інформація, яку виконавці та керівники використовують у своїй діяльності, а засобами здійснення процесу – документи та технічні засоби приймання, передачі, реєстрації, зберігання інформації.

Зміст менеджменту як процесу розкривається в його функціях, що являють собою види діяльності, за допомогою яких суб’єкт управління впливає на керований об’єкт. У змістовному аналізі процесу управління прийнято розрізняти функції, підфункції, роботи, завдання.

Організаційна сторона процесу управління відображає порядок взаємодії керуючих ланок системи та взаємодії між керуючими та керованими ланками, тобто просторову взаємодію суб’єкта і об’єкта управління. Аналізуючи організаційну структуру системи управління розрізняють організаційну структуру системи управління, її рівні, ланки та зв’язки між рівнями і ланками.

Процедурна сторона процесу управління виробництвом – це взаємозв’язок та чергування в часі його стадій та етапів. Аналізуючи процес управління з погляду процедур управління, виділяють операції, алгоритми, цикли управління та ін.

Процедурна сторона процесу управління виробництвом – це взаємозв’язок та чергування в часі його стадій та етапів. Аналізуючи процес управління, з погляду процедур управління, виділяють операції, алгоритми, цикли управління та ін.

Правильно спроектований процес управління забезпечує успіх організації.

Етапи процесу управління – логічний взаємозв’язок управлінських категорій, що визначають наступні характеристики управлінської діяльності:

Ø для чого виконується процес управління;

Ø що є причиною виникнення процесу управління;

Ø на що направлений процес управління;

Ø який вид впливу виробляється в процесі управління.

Найчастіше виділяються наступні єтапи (елементи) процесу управління:

1. постановка мети впливу;

2. оцінка ситуації;

3. визначення проблем;

4. управлінське рішення.

Рис.5.1. Структура процесу управління

Постановка мети впливу. Управління – це завжди цілеспрямована діяльність. Конкретний бажаний результат людської діяльності називається метою. Отже, кожний процес управління здійснюється для досягнення певної мети. Тому процес управління передбачає, перш за все, постановку мети, заради якої він буде виконуватися. Кожному з процесів управління притаманна своя мета, а неправильно поставлена мета робить процес управління неефективним, а іноді і шкідливим для успішної діяльності організації.

Оцінка ситуації. Ситуація – це стан керованої підсистеми або окремого об’єкта, який оцінюється відносно мети. Ситуація в процесі управління виникає під впливом зміни характеристик внутрішніх змінних організацій або чинників зовнішнього середовища, в якому працює організація. Ситуація може виявляти на організацію або керований конкретний об’єкт позитивний вплив, підвищуючи ефективність, або негативний, зменшуючи її. Наприклад, різке зростання попиту на продукцію підприємства дозволяє підвищити ціну, і навпаки, різке падіння споживацького попиту на продукцію змушує організацію виробляти заходи для усунення небажаної тенденції. Ситуація – це певне збурення, яке і є причиною виникнення процесів управління. Складність і сфера впливу ситуації (вплив на крупну підсистему або окремий об’єкт) є причиною виникнення постійних або періодичних процесів управління.

Визначення проблеми. Перелік проблем визначається зіставленням бажаного (поданого в системі цілей) і реально існуючого (визначеного ситуацією) стану системи. Проблема передбачає виявлення основних протиріч між умовами роботи організації, породженими ситуацією, і умовами, необхідними для досягнення організацією своєї мети. Встановлення характеру управлінської ситуації дозволяє виявити можливі напрями діяльності менеджера по усуненню відхилень фактичного стану організації від бажаного.

Вибираючи можливі напрямивиходу із ситуації, що склалася, менеджер забов’язаний пам’ятати про взаємозв’язок управлінських ситуацій. Тому при вирішенні проблеми необхідно використовувати системний підхід. Простого переліку змінних, що викликали конкретну ситуацію та найбільше впливають на успіх організації, недостатньо для вибору кращого рішення. Для цього необхідно встановити взаємозв’язок між даними змінними і виробити комплексну реакцію на усунення небажаних впливів.

Управлінське рішення. Конкретно вплив на ситуацію здійснюється через рішення. Рішення – це заключний, відповідальний етап в процесі управління. Саме цей етап приводить до дії людські, матеріальні та фінансові ресурси. Рішення акумулює всобі вдалі і невдалі сторони попередніх етапів процесу управління і відкидає неефективні напрямки діяльності керованих об`ектів або дій менеджерів.