Класифікація управлінських рішень

У правлінські рішення здебільшого класифікують за кількома ознаками.

1. За сферою охоплення:

Ø Загальні (прямо чи опосередковано стосуються усієї організації);

Ø Часткові (торкаються лише деяких структурних підрозділів, певних відділів та служб, локальних проблем).

2.За тривалістю дії:

Ø Перспективні, стратегічні (реалізуються протягом тривалого часу, їх наслідки виявляються згодом, у майбутньому);

Ø Поточні, оперативні (реалізуються у короткотерміновому періоді, спроможні активно та негайно вплинути на розвиток ситуації).

3.За рівнем прийняття (залежно від рівня управління – вищого, середнього чи технічного).

- рішення на вищому (інституційному) рівні управління;

- рішення на середньому (управлінському) рівні управління;

- - рішення на нижчому (технічному) рівні управління

4.За характером розв’язуваних завдань:

-програмовані,

- непрограмовані;

- компромісні.

5.За способом прийняття:

- Одноособові;

- Колегіальні (розробляє та пропонує група фахівців, а ухвалює відповідальний менеджер чи кілька адміністраторів);

- Колективні (приймаються загальними зборами на основі більшості голосів).

6.За способом обгрунтування:

Ø Інтуїтивні, засновані на відчутті того, що вибір правильний, Це відчуття підказує набутий досвід, аналіз ситуації, врахування сил та суб”єктів впливу, передбачення майбутніх змін;

Ø Засновані на суб”єктивних судженнях (сприймається на віру як аксіома, думка чи висновок експерта, фахівця, спеціаліста). Ці рішення типові для ситуацій, у яких менеджер не володіє достатньою компетенцією для самостійного аналізу, а тому звертається за допомогою до професіонала;

Ø Раціональне вирішення проблеми, що передбачає таку послідовність дій.

7. За характером:

- економічні рішення;

- технологічні рішення;

- соціально-психологічні рішення;

- адміністративні рішення.

Рис. 3.1. Зв’язок рівня управління та типів рішень

Програмовані рішення базуються на звичці, заведеному порядкові або процедурній політиці і ухвалюються за типових обставин. Програмовані рішення найкраще впроваджуються у бюрократичних організаціях, зважаючи на раціональність та ефективність їхньої діяльності. Програмовані рішення – це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Як правило, у цих випадках число альтернатив обмежене і вибір повинен бути зроблений в межах напрямів, що визначені динамікою розвитку організації.

Коли виникають проблеми або ситуації, для яких програмоване рішення непридатне або невідоме, то керівники або особи, від яких залежить ухвалення рішення повинні звернутися до непрограмованого. Характеристики непрограмованих рішень передбачають слабку структуру, що зумовлена браком інформації, незатверджену процедуру та відсутність цілей або завдань. Непрограмовані рішення приймаються у ситуаціях, які внутрішньо не структуровані, відносно нові або ж зустрічаються вперше. Такі ситуації залежать від невизначених обставин, від неконтрольованих сил, від впливу непередбачених чинників.

Інколи у складних ситуаціях, практикують компроміси – нейтральне чи тимчасове вирішення проблеми, що умовно задовольняє на даному етапі всі сторони, які беруть участь у конфлікті.