Колір в інтер'єрі готелів

Одним з найважливіших елементів інтер'єру є колірне ви­рішення приміщень — розфарбування стін, підлог, обробка їх різними матеріалами (пластик, кераміка, гіпсокартон тощо). Колірне вирішення інтер'єру створюється з використанням принципів контрасту і нюансу. У практиці використовуються обидва прийоми.

Колір є активним засобом архітектури інтер'єру. Поєднан­ня яскравості і кольору формують пластику інтер'єру, а також його просторову композицію.

Колірне вирішення визначається багатьма факторами, се­ред яких основними, що впливають на вибір кольору інтер'єрів готелів, є природні умови, орієнтація, архітектура будинку і приміщення, призначення приміщень.

Звичайно, врахувати вплив усіх цих факторів на колірне вирішення інтер'єру неможливо. Однак деякі характерні риси готелів дозволяють визначити основні вимоги до колірного ви­рішення їх інтер'єру. Так, наприклад, номери характеризують­ся невеликими розмірами і великою насиченістю меблями та устаткуванням. У плані номери можуть бути квадратними і по­довженими. Для них необхідно вибирати таку кольорову гаму, при якій вони справляли б враження просторих.

Особливістю приміщень вестибюльної групи є єдність внут­рішнього простору. Таким чином, колір може бути використа­ний як засіб композиційного об'єднання простору групи при­міщень. Водночас цей єдиний простір повинний бути розчленований кольором на окремі функціонально відособлені зони і приміщення.

Залежно від архітектурного задуму інтер'єру колір має підкреслити, виявити одні елементи, а інші, навпаки, замаску­вати, полегшити зорово або підсилити ту чи іншу деталь кон­струкції приміщення, видозмінити пропорції окремих деталей або приміщень.

Приміщення готелів розрізняються за терміном перебуван­ня в них і за призначенням.

До категорії приміщень, призначених для тривалого пере­бування гостей, відносяться номери; для короткочасного — при­міщення вестибюльної групи і групи зв'язку. За призначенням приміщення поділяються на такі групи: приймальні приміщен­ня — вестибюль, операційний хол, бюро оформлення; при­міщення для відпочинку — холи; прохідні приміщення — схо­ди, ліфтові холи, коридори; житлові приміщення - номери. Кожній групі приміщень необхідно дати чітку колірну характе­ристику, що відповідає їхньому призначенню.

Важливе значення має колір як засіб орієнтування гостей. З цією метою різним приміщенням і навіть поверхам варто на­давати різного кольору. Так, зовсім не схожі один на одного майданчики поверхів легко запам'ятовуватимуться. Викорис­тання кольору як засобу орієнтування гостей особливо необхі­дне у великих готелях, у яких можна легко порушити експлуа­таційний режим, внести неспокій і безладдя. Кольором можна виділити місце чергового адміністратора, ліфти і сходи; різну колірну характеристику можуть мати коридори і холи різних типових поверхів.

Колірне вирішення інтер'єру готелів необхідно вибирати з урахуванням гігієнічних вимог. Пофарбовані у світлі тони при­міщення легше утримувати в чистоті, а горизонтальні поверхні меблів повинні бути темними, що дозволяє легко помітити на них пил. Оббивка меблів і декоративні тканини повинні ви­ключати сірі і бурі кольори, що роблять враження недостатньої свіжості.

Не можна з повною достовірністю визначити ті поєднання кольору, що викликають у людини саме ті відчуття і створюють той настрій, що відповідав би вимогам до колірного вирішення готелів. Однак, використовуючи дані досліджень кольорів, можна оцінити колірне вирішення інтер'єру за такими характерис­тиками. Колір:

• діє збудливо, заспокійливо або пригнічуючи;

• сприймається холодним або теплим, світлим або темним;

• створює враження стисненого або вільного, єдиного або розчленованого об'єму;

• викликає відчуття важкості або легкості деталей архітектури. Критеріями оцінки колірного вирішення інтер'єру готелів з цих позицій є різні властивості кольору і характер його впли­ву на людину. Відомо, що червоні, жовтогарячі, жовті кольори створюють відчуття тепла; блакитний і фіолетовий — холоду. Світлі кольори більш веселі, темні більш сумні. Теплі кольори збуджують, холодні заспокоюють. За ступенем збудливого впли­ву на людей кольори розташовуються в тому ж порядку, у яко­му вони розташовані в спектрі, — інтенсивність зорової чутли­вості змінюється залежно від частоти хвилі. Спостерігається перехід стану людини від спокою при фіолетовому кольорі до збудження при червоному. Зелений, що знаходиться в середині спектра, — колір фізичної рівноваги. У загальному вигляді дані про психологічний вплив кольору зводяться до такого: черво­ний колір має стимулюючий вплив і викликає підвищені емоційні реакції, блакитний - холодний колір, діє заспокійли­во; зелений - освіжаючий колір, заспокоює, зменшує занадто яскраве сонячне освітлення, бурий колір заспокоює, але вик­ликає депресію, коли він вживається один. Його треба вживати з жовтим або жовтогарячим; жовтогарячий колір викликає радість; фіолетовий — сум; чорний, якщо він вживається один, гнітить; білий — холодний колір.

Для раціонального колірного вирішення інтер'єру готелю необхідно для кожного приміщення обирати колірну гаму з ура­хуванням її психологічного впливу на людину:

1) При вирішенні просторової композиції інтер'єру велике значення мають явища виступання та відступання кольорів.

Виступання або відступання кольору залежить від його тону. Теплі кольори (особливо червоний) виступають уперед, а холодні (особливо синій) відступають назад. Це явище досить сильно залежить і від освітленості кольору. Світлі кольори є виступаючими, темні — відступаючими.

Таким чином, явище виступу-відступу кольорів має важ­ливе значення як засіб зорової зміни пропорцій і розмірів при­міщень.

2) Об'єднуюча і розчленовуюча властивість кольорів. Ве­лике практичне використання в оформленні номерів має об'єд­нуюча властивість кольору, суть якої в тому, що для зорового об'єднання декількох плям на площині остання має бути по­фарбована в той самий колір, у який пофарбовані плями, або у більш насичений і темний. Якщо, наприклад, стіну, біля якої стоять меблі або висить дзеркало, бра та ін., пофарбувати, ска­жімо, у жовтогарячий колір, то вона стане композиційним цен­тром, і всі предмети зорово об'єднаються з нею. Інтер'єр номе­ра стане більш організованим і лаконічнішим.

При фарбуванні предметів у різні кольори виникає ілюзія їхньо­го розчленування, особливо при фарбуванні у кольори, що сильно відрізняються один від одного за інтенсивністю світла. Менше вра­ження розчленовування може бути при фарбуванні у кольори, що є різними за тоном і насиченістю. Розчленовуючу властивість кольо­ру можна використовувати при фарбуванні довгих коридорів го­телів. Окремі ділянки коридорів, пофарбованіурізні кольори, ство­рюють відчуття укороченості довжини коридору.

3) На сприйняття кольору предмета впливає яскравість фону. Якщо яскравість предмета нижча від яскравості фону, то його колір здається бляклим і тому сприймається погано. Співвідношення яскравості фону і предмету необхідно врахо­вувати при фарбуванні стін і підлоги та виборі кольору пред­метів оздоблення. Останні повинні бути яскравішими, ніж підлога і стіни; виділяючись на загальному фоні, вони підси­люватимуть декоративність інтер 'єру.

4) При вирішенні багатьох завдань інтер'єру готелів має зна­чення здатність кольору ілюзорно змінювати дійсні розміри предмета. Ця властивість кольору дозволяє коректувати розмі­ри приміщень і устаткування. Особливо це варто враховувати при фарбуванні коридорів, оскільки при вертикальному чле­нуванні стін або поперечному членуванні підлоги коридор може здаватися ширшим і коротшим. І, навпаки, неправильним роз­фарбуванням можна посилити й без того неприємне враження від довгого коридору, як, наприклад, розчленовуванням коль­ором стін і підлоги поздовжніми смугами. Так само можна створити враження різної висоти приміщення — горизонтальним членуванням стін кольором, зорово зменшити висоту при­міщення і, навпаки, вертикальним членуванням стін збільши­ти його висоту.

5) У сприйнятті інтер 'єру велике значення має розташуван­ня колірних плям відповідно до поняття «важкі» і «легкі» ко­льори. Психологи шляхом експериментальних досліджень вста­новили, що важкість кольору залежить головним чином від інтенсивності його світла: чим темніший колір, тим він більш важкий. Це правило стосується усіх кольорів: і ахроматичних, і хроматичних, і кольорів того самого тону, й різних колірних тонів. Важкість кольору залежить також і від його насиченості; з кольорів того самого колірного тону та однакової світлової інтен­сивності більш насичені здаються більш легкими.

Нарешті, важкість кольору певною мірою залежить і від фактури матеріалу: колір матеріалу з грубою фактурою за інших рівних умов більш важкий, ніж колір матеріалу з гладкою по­верхнею.

У готелях використовується великий асортимент оздоблю­вальних матеріалів, різних за кольором і фактурою їхньої по­верхні. Тому при вирішенні інтер'єру варто вибирати матеріа­ли з урахуванням «важкості» і «легкості» їхнього кольору.

Враження від інтер'єру складається не лише від окремих кольорів, але також і від їхніх поєднань. Різні поєднання ко­льорів по-різному впливають на спостерігача: одні сприймають­ся легко, інші викликають почуття напруження і важкості.

Розрізняють три групи поєднань залежно від розміру інтер­валу між кольорами в колірному колі: малі і великі інтервали в більшості випадків є легкими, а середні — важкими поєднання­ми.

При виборі колірної гами інтер'єру готелів варто орієнту­ватися на використання легких поєднань.

На сприйняття кольору великий вплив справляє інший колір, який спостерігач бачить одночасно з даним кольором або на який він дивився безпосередньо перед цим. У певних по­єднаннях виникають явища одночасних і послідовного кольо­рових контрастів.

Одночасним кольоровим контрастом називається зміна ко­лірного тону або насиченості кольору під дією сусідніх хроматичних кольорів. Якщо колір оточений хроматичним фоном, то він змінюється у бік кольору додаткового до кольору фону. Будь-який колір, знаходячись на фоні свого додаткового кольору, виг­рає в насиченості; знаходячись же на фоні однакового з ним ко­льору, але більшої насиченості - втрачає в насиченості.

Одночасний кольоровий контраст використовується для приглушення одних елементів інтер'єру або, навпаки, для по­силення декоративного звучання інших елементів.

Суть явища послідовного кольорового контрасту зводить­ся до того, що якщо протягом деякого часу затримати погляд на якому-небудь кольоровому предметі, а потім відвести убік, то створюється враження, що очі бачать цей самий предмет, але пофарбований у менш інтенсивний додатковий колір. Те ж саме відбудеться, якщо з пофарбованого, скажемо, у червоний колір приміщення перейти до приміщення, що пофарбоване у білий або сірий колір; колір останнього здаватиметься ледь зеленува­тим. Якщо ж приміщення буде пофарбоване в зелений колір, то його пофарбування буде здаватися ще більш насиченим.

При виборі фарб для готелів, де гостеві доводиться прохо­дити ряд приміщень, послідовний колірний контраст можна ви­користовувати для посилення декоративності інтер'єру.

Кольоровість освітлення залежить від спектрального скла­ду випромінювання джерел світла. Якщо він відрізняється від спектрального складу денного світла, то навіть за високої осві­тленості відбувається «перекручування кольору». Тому при про­ектуванні інтер'єру необхідно знати кольорові характеристики використовуваних джерел світла. Необхідно знати «видимий колір» кожного типу лампи, щоб правильно встановити дію світла на колір інтер'єру.