Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні формули
1. Зміщення, швидкість і прискорення матеріальної точки при гармонійних коливаннях визначаються рівняннями:
х = А cos (w t + j0), υ = A w sin (wt + j0), a = A w2cos (wt + j0) = - w2 x,
де А – амплітуда коливань; w – циклічна частота; j0 – початкова фаза коливань. 2. Зв’язок циклічної частоти w з періодом коливань Т і частотою n:
w = = 2 p n.
3. Сила, яка діє на тіло при вільних гармонічних коливаннях (квазіпружна сила):
F = ma = - m w2 x = - k x,
де k = mw2 – коефіцієнт квазіпружної сили, який вимірюється силою, що викликає зміщення х = 1. 4. Кінетична, потенціальна і повна енергії гармонічних коливань матеріальної точки: ,
,
.
5. Диференціальні рівняння малих коливань: а) математичний маятник:
+ x = 0, де , звідки T = 2p ;
б) пружинний маятник:
+ x = 0, де , звідки Т = 2p ;
в) фізичний маятник:
+ x = 0, де , звідки T = 2p ,
де І – момент інерції маятника відносно осі коливань; l – відстань від осі коливань до центра мас маятника; – зведена довжина. При відсутності опору середовища циклічна частота коливань w називається власною циклічною частотою і позначається через w0. 6. При додаванні двох однаково направлених гармонічних коливань однакового періоду одержуємо гармонічне коливання того ж періоду, амплітуда якого А і початкова фаза j0 визначаються рівняннями:
,
tq j0 = ,
де А1 і А2 – амплітуди коливань, що складаються; j1 і j2 – початкові фази цих коливань. 7. При додаванні двох однаково направлених гармонічних коливань однакової амплітуди і близьких частот (w1 » w2) одержуємо биття, яке описується рівнянням:
x = cos ,
де – амплітуда биття.
Періодичність зміни амплітуди визначається періодичністю зміни модуля косинуса, тому період биття дорівнює:
Tб = , звідки Tб = .
8. При додаванні двох взаємно перпендикулярних гармонічних коливань з однаковою частотою в напрямі координатних осей х і у матимемо рівняння траєкторії результуючого руху матеріальної точки:
cos(j2 - j1) = sin2 (j2 - j1),
де А1 і А2 – амплітуди коливань, що додаються; j2 - j1 – різниця фаз цих коливань. 9. Диференціальне рівняння згасаючих коливань:
0 або
де b = – коефіцієнт згасання; r – коефіцієнт опору середовища; – квадрат власної циклічної частоти коливань. 10. Загальний розв’язок диференціального рівняння для згасаючих коливань має вигляд: x = A0e-bt cos (wt + a),
де А0е-bt – амплітуда згасаючих коливань; w – циклічна частота згасаючих коливань. 11. Швидкість зменшення амплітуди згасаючих коливань характеризують логарифмічним декрементом згасання:
δ = ln ,
де δ – логарифмічний декремент згасання; b – коефіцієнт згасання; Т – період згасаючих коливань. 12. Циклічна частота згасаючих коливань:
w = або w = . 13. Період згасаючих коливань:
T = або Т = . 14. Добротність коливальних систем:
q = 2p або q = ,
де Wt – повна енергія, яку має коливальна система на момент часу t; DW(t=T ) – втрати енергії коливальної системи за один період; δ – логарифмічний декремент згасання; b – коефіцієнт згасання; w0 – власна циклічна частота коливань; Т – період згасаючих коливань (при малих згасаннях Т» Т0).
15. Диференціальне рівняння вимушених коливань:
або ,
де F0 – вимушувальна сила; w – циклічна частота вимушених коливань.
16. Загальний розв’язок диференціального рівняння вимушених коливань, які протягом певного часу встановлюються під дією вимушувальної сили має вигляд:
x = A cos (wt + a),
де А – амплітуда вимушених коливань; a – зсув за фазою вимушених коливань і вимушувальної сили. 17. Амплітуда вимушених коливань:
A = , де f0 = ; w0 – власна частота коливань системи; w – циклічна частота вимушувальної сили. 18. Зсув фази вимушених коливань:
tga = - .
19. Резонансна частота і резонансна амплітуда:
wрез = ; Арез = .
МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ
|