Течії дисидентства

1. Національно-визвольна. Виступала за самовизначення народів СРСР, створення суверенних держав (Девон Тер-Петросян — у Вірменії, Левко Лук’яненко — в Україні, Звіад Гамсахурдіа, — у Грузії та ін.).

2. Ліберально-демократична. Виступали за створення вільного, демократичного суспільства зі змішаною економікою (Андрій Сахаров, Володимир Буковський, Сергій Ковальов та ін.).

3. Правозахисна (її влада розглядала як політичну опозицію). Датою виникнення правозахисного руху вважається 5 грудня 1965 p., коли на Пушкінській площі в Москві відбулася несанкціонована перша демонстрація під правозахисними лозунгами.

Наприкінці 60-х pp. основні течії дисидентів об’єдналися в “Демократичний рух”, представниками якого були О. Солженіцин, А. Сахаров, Ю. Даніель та ін.

Вимагали дотримання в СРСР основних прав і свобод людини.

З квітня 1968 р. правозахисники видавали бюлетень “Хроніка поточних подій ”, в якому розповідали про порушення прав людини в СРСР та їх захист. Проіснував до 1983 p. і вийшло 64 випуски бюлетеня.

4. Релігійна. Вимагала дотримання свободи віросповідання, відновлення заборонених релігійних конфесій, виступала проти обмеження в релігійному житті.

5. Марксистська, орієнтована на “соціалізм з людським обличчям” (Рой Медведев, Петро Григоренко та ін.).

Травень 1969 р. Було створено Ініціативну групу захисту прав людини в СРСР. Група оприлюднила свій відкритий лист до ООН, у якому наводилися факти порушення прав людини в СРСР. Більшість членів Ініціативної групи були заарештовані, деякі насильно поміщені в психіатричні лікарні.

1975 р. Після підписання СРСР Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі про дотримання прав і свобод людини почали виникати групи сприяння виконанню Гельсинкських угод (листопад 1976 р. — Українська група)

Власті переслідували ці групи.

Лютий 1977 р. Були заарештовані керівники Московської та Української груп — Юрій Орлов і Микола Руденко.

Позбавлені радянського громадянства і вислані за межі СРСР: поет Йосиф Бродський, письменники Андрій Синявський та Юрій Даніель за публікацію своїх творів на Заході (1972 p.), Олександр Солженіцин за книгу “Архіпелаг ГУЛАГ” (1974 p.), Володимир Войнович, режисер Юрій Любимов, кінорежисер Андрій Тарковський, музикант Михайло Ростропович.