Висновки. 1. Перебудова відкрила можливість виявлення суспільно-політичної енергії народу, зростання його самосвідомості й духовності.

1. Перебудова відкрила можливість виявлення суспільно-політичної енергії народу, зростання його самосвідомості й духовності.

2. Реальної економічної програми розроблено не було, а горбачовське керівництво вирішило обмежитись лише “оновленням” радянської тоталітарної системи.

3. Консервативні сили в країні та в оточенні самого М. Горбачова гальмували всякі нововведення і зміни, проведення реформ. Виявилася нерішучість і непослідовність М. Горбачова і його команди у реформуванні суспільства.

“Прискорення” — це підвищення темпів економічного і соціального розвитку, якісне зростання виробництва на основі широкого впровадження досягнень науково-технічного прогресу, оновлення матеріально-технічної бази радянського суспільства.

Гасло “прискорення” не підкріплювалося реальною обґрунтованою програмою.

Започаткована “стратегія прискорення” на практиці не здійснювалася, а стала лише пропагандистським закликом.

“Прискорення” не могло дати відчутних результатів без глибоких якісних перетворень у системі виробничих відносин, без “розкріпачення” особистої ініціативи виробника, без перебудови економіки на ринкових засадах.

Економічний “застій” середини 80-х pp. у другій половині цих років так і не змінився “прискоренням”. Безсистемна, без чітких планів перебудова вела до розвалу народного господарства, до руйнування економічних зв’язків між республіками. Народне господарство стало розбалансованим, що спричинило хаос у відносинах між підприємствами, галузями, республіками.