VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Тема. Виконання елементарних вправ з трансляції
Мета: навчити учнів моделювати процес кодування спадкової
інформації.
Хід роботи
Завдання 1. Визначення будови ДНК за будовою молекули
білка.
1. Фрагмент молекули білка міоглобіну містить амінокислоти,
розташовані в такому порядку: валін–аланін–глутамінова
кислота–тирозин–серин–глутамін. Користуючись таблицею
генетичного коду, напишіть структуру ділянки молекули ДНК,
що кодує цю послідовність амінокислот.
2. Ланцюг амінокислот білка рибонуклеази починається так:
метіонін–лізин–глутамін–треонін–аланін–глутамінова
кислота–тирозин–серин–глутамін. Користуючись табли -цею генетичного коду, напишіть структуру ділянки мо-лекули ДНК, що кодує цю послідовність амінокислот.
3. Білок складається із 600 залишків амінокислот. Скільки ну-клеотидів містить відповідний ген?
Завдання 2. Визначення будови молекули білка за будовою мо -лекули ДНК.
1. Ділянка, що кодує один з поліпептидних ланцюгів гемоглобі -ну, складається з таких нуклеотидів: АЦЦ–ААТ–ТГА–ЦЦА–
ТГА. Визначте послідовність амінокислот у поліпептидному
ланцюзі.
2. З якої послідовності амінокислот починається білок, якщо він
закодований такою послідовністю нуклеотидів: ТАЦ–ЦГЦ–
ЦЦА–ТГГ–ЦЦГ–ГТТ? Яким стане цей фрагмент білка, якщо
при ультрафіолетовому опроміненні буде втрачений четвертий
нуклеотид молекули ДНК?
3. Яка послідовність амінокислот кодується такою послідовністю
нуклеотидів ДНК: ЦЦТ–ГТГ–ТГА–ЦАТ? Як зміниться будова
білка, якщо втрачено другий триплет нуклеотидів?
157
Завдання 3. Визначення будови молекули білка за будовою мо -лекули іРНК.
1. Напишіть первинну структуру молекули білка, трансльованого
з молекули іРНК, що має такий склад нуклеотидів: АУГ–ГУУ–
ЦУЦ–УАА.
2. Молекула білка має такий склад: Ала–Ала–Тир–Цис–Фен. За
допомогою якого складу іРНК вона утворилася?
3. Фрагмент ланцюга іРНК складається з послідовністю розта -шованих кодонів: АУГ–УУГ–УУЦ–УГГ–АУЦ–УАА. Яка амі -нокислотна послідовність буде синтезована? Які антикодони
повинні мати тРНК?
Завдання 4. Визначення молекулярної маси речовини за масою
одного з елементів.
1. Припустімо, що середня відносна молекулярна маса амінокис-лоти становить близько 100, а нуклеотиду — 340. Визначте,
що важче — білок чи відповідна йому іРНК.
2. Відносна молекулярна маса білка — 50 000 а. о. м., а однієї
амінокислоти — 100 а. о. м. Визначте масу відповідного гена,
що кодує цей білок, якщо маса одного нуклеотиду становить
340 а. о. м.
3. Відносна молекулярна маса білка — 80 000, а однієї амінокис-лоти — 100 а. о. м. Визначте довжину відповідного гена, що
кодує цей білок, якщо довжина одного нуклеотиду становить
0, 34 нм.
Зробіть висновки.
Завдання 5.
1. Кількість видів білків можна обчислити за формулою 20
1000
.
Що означає число 20?
2. З якого числа амінокислот буде складатися пептид, що утво-рився в результаті трансляції на основі іРНК з будовою УГА–
АГГ–ЦУА–ЦУА–ААА–УГА–УАА? З яких амінокислот скла-дається цей фрагмент білка?
3. У результаті біохімічного аналізу в молекулі іРНК людини ви-явлено 440 нуклеотидів, що містять гуанін, 325 — аденін, 128 —
цитозин, 348 — урацил. Скільки нуклеотидів, що містять аденін,
є у фрагменті молекули ДНК, на якій утворилася ця іРНК?
4. Яким буде нуклеотидний склад ділянки одного ланцюга моле-кули ДНК, якщо іРНК містить аденіну — 21 %, цитозину —
25 %, гуаніну — 24 % й урацилу — 30 %?
5. У фрагменті одного ланцюга ДНК нуклеотиди розташова-ні в послідовності: ААГ–ТЦТ–ТАЦ–ГТА. Який буде другий
ланцюг ДНК? Яка довжина цього фрагмента ДНК (довжина
одного нуклеотиду 0, 34 нм, маса — 340 а. о. м.)? Яким буде
158
склад амінокислот, якщо синтез іРНК відбувається на друго -му ланцюзі ДНК?
6. У фрагменті молекули ДНК виявлено 880 нуклеотидів, що
містять гуанін, який становить 22 % від загальної кількості
нуклеотидів. Скільки в цьому фрагменті молекули ДНК ну-клеотидів, що містять тимін, аденін і цитозин?
VI. П І д БИТТЯ ПІ д СУм КІ в У роКУ
«Мікрофон»;
— Які висновки щодо уроку ви можете зробити?
VII. д омаШНє З авда ННЯ
Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти
на запитання в кінці параграфа. Виконати завдання з РЗДО: № 1–3,
с. 58, № 4–6, с. 59.

Урок 2

Поняття про середовище існування. Шляхи пристосування до нього організмів.

Мета.
Освітня: розширити знання учнів про екологію організмів; ознайомити із основними середовищами існування: наземно-повітряним, водним, ґрунтовим та паразитичним; розкрити вплив деяких екологічних чинників на організми різних середовищ життя.
Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати процеси життєдіяльності видів у природі залежно від їхнього середовища існування, їхні екологічні ніші; уміння спостерігати, співставляти, досліджувати та робити висновки і узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети як основної складової частини біосфери.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, малюнками.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивні.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: діалог, робота в групах, синтез думок, аналіз рішень, мікрофон.
5.Візуальний: складання схем.
6.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
7.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́ язки: географія, фізика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, слайди.
Основні поняття і терміни: середовище існування, терморегуляція, анабіоз, гідробіонти, планктон, нектон, бентос, перифітон, нейстон, симбіоз, паразитизм, коменсалізм, мутуалізм.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати учням завдання по групах.

1. Розглянути малюнки, де зображені тварини різних видів. Описати їхні екологічні умови.
2. Поєднати частини розрізаних малюнків рослин і тварин. Дати характеристику деяким із них.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:
- чи можуть особини уже існуючих видів змінити своє середовище існування і що для цього необхідно?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Сукупність умов, у яких мешкають певні особини, популяції, угруповання організмів називають середовищем існування. Живі організми планети населяють чотири основні середовища: наземно-повітряне, водне, грунт, живі організми. Кожне дане середовище має свій набір екологічних чинників, які в більшій чи меншій мірі впливають на організми.
Прослухати короткі повідомлення учнів, які даватимуть характеристику основним властивостям середовищ існування.
Розповідь про:
- вплив світла на живі організми;
- вплив температури на організми;
- вплив тиску на організми;
- вплив вологості на організми;
- вплив газового складу на організми;
Характеристика адаптацій організмів до середовищ існування.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути всі малюнки підручника, слайди згідно теми та охарактеризувати їх:
- екологічні групи рослин по відношенню до води, світла, тем-ри;
- екологічні групи тварин;
- основні властивості водного середовища та його мешканці;
- мешканців грунту;
- паразитичних організмів.
V. Узагальнення та систематизація знань.

Продекламувати вірші про улюблених тварин або рослин
(із набутих знань по літературі або з власного досвіду).

VІ. Підведення підсумків уроку.