Виникнення обманного вигляду, ілюзії на дорогах

При проектуванні і будівництві доріг необхідно враховувати психофізіологічні особливості сприйняття водіїв. Інакше дорога може ввести водія в оману.

Наприклад, дуже часто невдалі примикання доріг створюють у водія помилкове уявлення про подальший їх напрям. Чи інший приклад. На дорогах з подовжнім ухилом, що часто змінюється, зір водія може сприймати горизонтальну ділянку як дорогу, що йде на підйом. Умови руху під шляхопроводами теж мають свою специфіку. Видимість під ними погіршена, поле зору водія обмежене опорами, спорудами і пролітними будовами.

Шляхопровід створює враження більшого або меншого звуження залежно від співвідношення ширини і висоти проїзду під ним. Наприклад, при однаковій висоті проїзду широкий шляхопровід балочної конструкції здається нижчим в порівнянні з таким же шляхопроводом меншої ширини. Більш високий шляхопровід сприймається звуженим в порівнянні з шляхопроводом, що має меншу висоту. Уявлення ширини проїзду під шляхопроводом залежить також від кольору забарвлення пролітної будови.

Темні кольори справляють зменшувальному враженню, тому високі пролітні конструкції забарвлюють в темні, а їх опори — у світлі тони. Такий спосіб забарвлення дозволяє усунути ілюзію звуження проїзду під високим шляхопроводом.

Приховані дефекти дороги є небезпекою, оскільки часто застають водія зненацька. Велику небезпеку представляє поява на дорозі хвилястості чи бугристості, протяжність якої досягає 30-80 м. При високій швидкості автомобіль, потрапивши на таку ділянку, часто втрачає керованість і з'їжджає з дороги або виїжджає на смугу зустрічного руху. Подовжня або під кутом хвилястість буває завуальована від очей людини, тому водій починає відчувати її дію, лише потрапивши на небезпечну ділянку. Різновидом поперечної хвилястості є так звана гребінка. На такій ділянці, яка часто зустрічається на затяжних спусках, в результаті підскакування і частих коливань, колеса автомобіля втрачають керованість, і в усіх коліс різко знижується коефіцієнт зчеплення. Аналогічне явище виникає особливо часто на повороті, тому на такій дорозі вимагається додатково понизити швидкість а відповідним дорожнім органам попередити по можливу небезпеку за допомогою встановлення необхідних знаків.

Окрім прихованих від очей людини небезпек дороги, зустрічаються інші, більше явні. Серед них провали полотна дороги (особливо після бездоріжжя, дощів), глибокі ями тощо. Окрім втрати управління, ці дефекти дороги часто приводять при великій швидкості до сильних ушкоджень підвіски. Небезпечні і непомітні плавні провали, коли при їзді на великій швидкості здається, що автомобіль провалюється. При цьому через сильне навантаження підвіска часто ударяється об обмежувачі її ходу, водій лякається і рефлекторно різко натискає на гальмо, посилюючи небезпечну ситуацію, оскільки підвіска ще більше стискається, втрачає свій пружний хід. Якщо уважно стежити за поведінкою машини попереду, то можна усього цього уникнути, заздалегідь понизивши швидкість.

Часто причиною події може стати оманливе узбіччя, яке обсипається при в'їзді на неї, і автомобіль може перекинутися. При з'їзді на брудну і покриту товстим шаром піску (тонким шаром гравію) узбіччя з великою швидкістю може статися занесення і з'їзд з дороги з перекиданням.

Отже, правильний аналіз ДТО — це уміння виділяти усі важливі об'єкти за дуже короткі проміжки часу, рівні 0, 5-1, 0 сек.; пізнавати і аналізувати ознаки, які характеризують ці об'єкти, що дозволяють судити про ступінь і характер небезпеки, пов'язаної з ними. Досягнення цих цілей вимагає знань про те, які об'єкти ДТО представляють найбільшу небезпеку з точки зору безпеки руху, місцях їх можливого розташування, ознаках, що характеризують їх. Проте, цього недостатньо, потрібні ще й практичні навички.

Метод управління, що коментується, автомобілем. Для формування практичних навичок управління автомобілем в нестандартних ситуаціях може бути використаний метод управління зі штурманом чи інструктором з водіння. Він полягає в тому, що учень розповідає інструкторові про усі важливі об'єкти, які він виявив на дорозі, і про те, на основі яких ознак він судить про міру їх небезпеки. Інструктор, що сидить поруч, поправляє або доповнює його розповідь. Таким чином, інструктор виправляє помилки учня, які важко виявити, просто спостерігаючи за його поведінкою. Водій, що проходить навчання по цьому методу, зможе позбавитися від неуважності як при сприйнятті дорожньо-транспортної ситуації (ДТС), так і при її аналізі. Учень повинен розповідати про побачені ним важливі об'єкти і події як можна коротше, використовуючи мінімальну кількість слів.

Правильне і своєчасне усвідомлення водієм складності і небезпеки ДТС, у свою чергу, визначається рівнем розвитку його навичок аналізу ДТО і її передбачення. Водій виявляє і реагує значно швидше на ті об'єкти і події, які він заздалегідь чекав, тобто вірогідність появи яких в цій ДТС, на його думку, велика. На несподівані об'єкти і події він реагує із запізненням. Зазвичай водії недооцінюють події з малою вірогідністю виникнення в цій ДТС. Наприклад, поява пішохода з-за автомобілю, що стоїть на безлюдній дорозі, або поява автомобіля з-за крутого повороту на дорозі з малою інтенсивністю руху. Кращий шлях усунення таких помилок — це попереднє вивчення особливостей вибраного для руху маршруту, а також управління автомобілем за принципом «краще зайвий раз переоцінити вірогідність» небезпечної події, чим стати його жертвою».