Властивості щодо оцінки небезпек

Уміння прогнозувати розвиток ДТС — це, кінець кінцем, уміння правильно оцінювати міру її небезпеки. Якщо вона недооцінюється, дії водія будуть, швидше за все, неправильні і несвоєчасні. Дослідники виділяють об'єктивну і суб'єктивну небезпеку.

Об'єктивна небезпека. Об'єктивна небезпека дорожньої ділянки може бути виміряна, наприклад, кількістю ДТП або критичних ситуацій, що виникають на нім впродовж певного періоду часу. На основі показників об'єктивної небезпеки виділяються так звані вогнища ДТП, тобто ділянки дороги з високою аварійністю. Об'єктивна небезпека ДТС піддається виміру. Для цього можна використати систему бальної оцінки. Припустимо, одним балом оцінювати малонебезпечну ситуацію, а десятьма балами — дуже небезпечну ситуацію. Проте різні люди по-різному розуміють, що означає малонебезпечна або дуже небезпечна ситуація і можуть дати різні оцінки одній і тій же ситуації. Тому, для того, щоб досягти великої точності оцінки, необхідно визначити поняття «Небезпека ситуації». Очевидно, що міра небезпеки ДТС безпосередньо залежить від того, скільки часу має водій для ліквідації загрози події. Візьмемо за основу час. Тоді малонебезпечну ситуацію можна визначити як таку ситуацію, в якій у водія досить часу для ліквідації можливої загрози події. При цьому він може застосувати різні способи її ліквідації: плавне гальмування або прискорення, плавне маневрування. У дуже небезпечній ситуації водій може запобігти події тільки завдяки дуже швидким і різким діям. Причому при виборі цих дій він вже не в змозі враховувати їх можливі наслідки для інших учасників руху. Для спостерігача міра небезпеки ситуації видно по різкості дій, що виконуються її учасниками для усунення загрози події.

Суб'єктивна небезпека. Суб'єктивна оцінка ситуації дуже часто не відповідає дійсній, об'єктивній небезпеці ситуації. Чому? По-перше, зовнішня видимість небезпечної ситуації часто оманлива. Наприклад, зустрічаються такі повороти дороги, які на вигляд не загрожують ніякими особливими неприємностями, але насправді це враження оманливе, оскільки фактична крутизна повороту значно більше, чим здається. Саме на такого роду ділянках зазвичай відбуваються події. З іншого боку, зустрічаються ділянки, небезпека яких очевидна. Наприклад, двох смугова дорога, працюють чи стоять будівельні машини, ходять дорожні робітники. На такій ділянці зазвичай усі знижують швидкість і, таким чином, зменшують об'єктивну небезпеку ситуації.

Але не лише оманливість дорожньої ділянки, але і погана здатність людини точно визначати міру його небезпеки може бути причиною помилки. Психологи неодноразово відмічали, що людям властиво недооцінювати вірогідність появи маловірогідних подій, особливо, якщо виникнення такої події носить небажаний для людини характер, наприклад, вимагає додаткових дій або зв'язане із загрозою небезпеки. У дорожньому русі нерідко зустрічаються ситуації, в яких вірогідність появи небезпеки (припустимо, вихід пішохода на проїжджу частину) незначна, але можлива. Як же поводяться водії в таких ситуаціях? Виявляється, далеко не завжди якнайкраще. Чим же пояснюється така стійка схильність людей недооцінювати маловірогідну небезпеку? Можливо, вона пов'язана з тим, що рішення приймається за принципом «усе або нічого». Тобто якщо вірогідність появи події оцінюється нижче якогось певного рівня, то воно просто не береться до уваги. Інша особливість ухвалення рішення полягає в тому, що вірогідність бажаної події зазвичай переоцінюється. Ця особливість відома багатьом. Варто чого-небудь захотіти дуже сильно, як починає здаватися, що досягти бажаного зовсім неважко. При цьому усі складнощі, небезпеки, зв'язані з досягненням мети, сильно зменшуються. Результати численних експериментів показують, що при однаковій об'єктивній вірогідності виникнення двох позитивних подій людина схильна вважати вірогіднішою ту подію, яка, на його думку, вона може контролювати, виходячи з наявних у нього навичок і здібностей. Подібні експерименти показують, що люди часто проявляють занадто велику самовпевненість. В умовах дорожнього руху надмірна самовпевненість досить часто є причиною помилок.