Співвідношення симптомів дизонтогенезу і хвороби

Етіологіяі патогенез дизонтогеній

...Розлади у діяльності нервової системи можуть бути викликані як біологічними чинниками, так і соціальними.

Серед біологічних чинників значне місце відво­диться... порокам розвитку, пов'язаним із пошкод­женням генетичного матеріалу (хромосомні аберації, генні мутації, спадково зумовлені дефекти обміну та іп.). Вагома роль належить внутрішньоутробним роз­ладам (у зв'язку з важкими токсикозами вагітності, токсоплазмозом, люесом та ін. інфекціями, різними інтоксикаціями, у тому числі гормонального та лікарського походження), патології пологів, інфек­ціям, інтоксикаціям і травмам, рідше — пухлинним утворенням раннього постнатального періоду. При цьому розлади розвитку можуть бути пов'язані з порівняно стабільним патологічним станом нервової системи, як це має місце при мозковій недостатності внаслідок хромосомних аберацій, багатьох резидуаль-них органічних станах, а також виникати на ґрунті плинних захворювань (вроджених дефектів обміну, хронічних дегенеративних захворювань, прогресую­чої гідроцефалії, пухлин, енцефалітів, шизофренії, епілепсії тощо).

Визначальним є час пошкодження. Обсяг по­шкодження тканин та органів за інших однакових умов тим більше виражений, чим раніше діє пато­генний чинник.

До соціально зумовлених видів непатологічних відхилень розвитку відноситься мікросоціальна і педагогічна занедбаність..., зумовлена культурною депривацією — несприятливими умовами виховання, які створюють значний дефіцит інформації та емоційно­го досвіду на ранніх етапах розвитку.

До соціально зумовлених видів патологічних розладів онтогенезу належить патохарактерологічне формування особистості (аномалія розвитку емоцій­но-вольової сфери з наявністю стійких афективних змін, вегетативної дисфункції), викликане тривали­ми несприятливими умовами виховання, які вини­кають через патологічно закріплені реакції протесту, імітації, відмови, опозиції...

Співвідношення симптомів дизонтогенезу і хвороби

Попри етіологію і патогенез пошкодження мозку в формуванні структури дизонтогенезу значне місце належить клінічним проявам хвороби... Симп­томи хвороби поділяються на негативні і продуктивні.

До негативних симптомів відносяться явища " випадання" у психічній діяльності: зниження інте­лектуальної та емоційної активності, погіршення процесів мислення, пам'яті і тощо. Продуктивні симпто­ми пов'язані з явищами патологічної іритації психіч­них процесів...: різноманітні невротичні і неврозоподібні розлади, судомні стани, страхи, галюцинації, марення тощо...

Продуктивні хворобливі симптоми... впливають на формування аномалії розвитку... Так, психомо­торна збудливість, афективні розлади, епілептичні приступи тривалого впливу можуть сприяти істот­ному відхиленню у розвитку...

В.В.Ковальов диференціює вікові рівні нервово-психічного реагування у дітей та підлітків у відповідь на вплив шкідливих факторів таким чи­ном: 1) соматовегетативний (0-3 роки); 2) психомо­торний (4-10 років); 3) афективний (7-12 років); 4) емоційно-ідеаторний (12-16 років)..

Для соматовегетативного рівня реагування ха­рактерна підвищена загальна і вегетативна збуд­ливість з порушенням сну, апетиту, шлунко-кишковими розладами...

Психомоторний рівень реагування охоплює пе­реважно гіпердинамічні розлади...: психомоторну збуд­ливість, тік, заїкання...

Для афективного рівня реагування характерні синдроми і симптоми страху, підвищеної афективної збудливості з явищами негативізму та агресії...

Емоційно-ідеаторний рівень реагування... про­являється... в надцінних захопленнях та інтересах (наприклад, " синдром філософічної інтоксикації"), надцінних іпохондричних ідеях, ідеях вигаданого потворства (дисморфофобія, нервова анорексія), пси­хогенних реакціях — протесту, опозиції, емансипації...