Аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок впливу факторів на обсяг випуску продукції

Недоліки у постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть певною мірою компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричинюють невиконання плану виробництва продукції при загалом задовільному матеріальному постачанні.

Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнювальних показників матеріаломісткості або оберненого до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати по всій товарній продукції загалом і по окремих виробах зокрема. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та порівняно з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат і зосередити увагу на з’ясуванні причин зміни цих показників і виявленні можливих резервів економії. У процесі аналізу як допоміжні використовують показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми затрат матеріалів, пального, енергії на окремі вироби.

Аналіз виконання норм затрат матеріалів та інших ресурсів, безперечно, є головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм затрат матеріальних ресурсів, слід ураховувати, що основні причини, які зумовлюють поступове їх зменшення, такі:

а) конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощення;

б) удосконалення технології виробництва;

в) повторне використання відходів виробництва;

г) коригування рецептур;

д) зменшення частки кінцевого браку продукції;

е) зміна якості споживаних матеріалів (сировини), а також вироблюваної продукції;

є) інші.

Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість самих норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування допомагає запобігти зайвим затратам ресурсів і таким чином істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.

Під час аналізу дуже часто виявляються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їхнього зовнішнього вигляду тощо. Проте здебільшого мають місце так звані вимушені заміни, які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Ці заміни або зумовлені відсутністю деяких матеріалів узагалі чи в певний період, або викликані прагненням до здешевлення виробництва будь-якою ціною. Вони мають імпульсивний характер і недостатньо обґрунтовані, внаслідок чого найчастіше завдають шкоди виробництву. Наприклад, погіршують якість виробів, а отже, й репутацію фірми. Тому у разі великої кіль-
кості замін матеріалів слід загалом негативно оцінювати такий стан використання ресурсів і, зокрема, організації та управління на підприємстві.

Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовуються у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути нестача цих матеріалів або суттєвий брак часу в процесі виробництва. Не варто казати, на яку оцінку заслуговує така «економія».

Якщо підприємство не має змоги виробити необхідну кількість продукції через нестачу основних матеріалів, то воно переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції, і їх слід відносити до категорії вимушених.

Проте на підприємствах іноді трапляються й такі випадки, коли ці зрушення зумовлені зовсім іншими причинами, але маскуються під нестачу матеріалів і незадовільне постачання. Це вимагає від аналітиків особливої пильності та об’єктивності. Необхідно також додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матеріально-технічного постачання. На ви­могу адміністрації робітники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, починають «вишукувати» додаткові незамовлені матеріали, а основний процес постачання у цей час здійснюється без належного контролю.

Переходячи до розрахунків впливу найбільш загальних факторів, складемо табл. 12.1 і виконаємо потім відповідні розрахунки їхнього впливу на обсяг товарної продукції.

Таблиця 12.1