Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Аналіз витрат за елементами і статтями
|
|
Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати — це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні затрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати (табл. 14.2). Аналіз витрат за елементами дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва).
Таблиця 14.2
ЗАТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО, %
| Показник | Уся промисловість (2002 р.) | Звіт 1990 р. | Звітний рік | Відхилення (+, –) |
| 1. Матеріальні затрати | 69, 2 | 53, 6 | 70, 9 | +17, 3 |
| 2. Витрати на оплату праці | 11, 1 | 10, 9 | 7, 9 | –3, 0 |
| 3. Відрахування на соціальні потреби | 4, 0 | 1, 7 | 4, 8 | +3, 1 |
| 4. Амортизація | 5, 9 | 14, 7 | 11, 0 | –3, 7 |
| 5. Інші витрати | 9, 8 | 19, 1 | 5, 4 | –13, 7 |
| Разом | 100, 0 | 100, 0 | 100, 0 | — |
У табл. 14.3 наведено дані за статтями витрат. Аналіз зазвичай починають з оцінювання загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень по окремих видах витрат. При цьому слід ураховувати, що деякі відхилення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного і того самого фактора. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження витрат на заробітну плату, але підвищити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устаткування.
Таблиця 14.3
СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЗА СТАТТЯМИ ВИТРАТ, тис. грн
| Показник | Фактично випущена товарна продукція | Відхилення | ||
| за плановою собівартістю | за фактичною собівартістю | абсолютне | % | |
| 1. Сировина й матеріали | –3 | –1, 8 | ||
| 2. Зворотні відходи (віднімаються) | +2 | +66, 6 | ||
| 3. Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств | +18 | +10, 3 | ||
| 4. Зарплата основна виробничих робітників | +6 | +5, 6 | ||
| 5. Зарплата додаткова виробничих робітників | +2 | +25, 0 | ||
| 6. Відрахування на соціальне страхування | +4 | +11, 4 | ||
| 7. Загальновиробничі витрати | +10 | +6, 8 | ||
| 8. Втрати від браку | ´ | +5 | ||
| Виробнича собівартість | +40 | +6, 35 |
Ще один комплексний фактор — збільшення купованих виробів і напівфабрикатів. Він збільшує суму відповідних матеріальних затрат, а це обов’язково веде до зниження витрат на заробітну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшує витрати на сировину та матеріали й, імовірно, за іншими статтями. Отже, негативні відхилення за одними статтями не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних відхилень за іншими статтями. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат. Проте дія таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Зазвичай відхилення за кожною статтею собівартості спричинюють поодинокі фактори, які не виходять за межі цієї статті.
Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості необхідно перейти до ретельнішого аналізу витрат за окремими статтями собівартості продукції.