Аналіз впливу трудових факторів на продуктивність праці та обсяг товарної продукції

На підставі даних табл. 13.1 зробимо розрахунок впливу факторів на відхилення фактичної продуктивності праці від планової:

1) зміна питомої ваги робітників у складі промислово-вироб­ничого персоналу

(–2, 4) 8800: 100 = –211, 2 (грн);

2) зміна середньорічного виробітку одного робітника

650 × 81, 87: 100 = +532, 2 (грн).

Разом: +321 грн.

На останній фактор, у свою чергу, вплинули такі фактори:

а) зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником

(–10) × 8 × 5 = –400 (грн);

б) зміна тривалості робочого дня

(–0, 5) 210 × 5 = –525 (грн);

в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника

1 × 210 × 7, 5 = +1575 (грн).

Разом: +650 грн.

Резервами зростання середньорічного виробітку одного робітника є подолання негативного впливу факторів а) та б). Воно становить 925 грн, або 10, 5 % планового показника, а резерв під-
вищення середньорічної продуктивності праці одного працюючого — 968, 5 грн (925 · 0, 8187 + 211, 2), або 13, 1 % планового рівня цього показника.

Далі здійснюємо розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції внаслідок використання тільки категорії робітників:

1) зміна кількості робітників

(–10) 220 × 8 × 5 = –88 000 (грн);

2) зміна відпрацьованих одним робітником днів за рік (явки)

(–10) 140 × 8 × 5 = –56 000 (грн);

3) зміна тривалості робочого дня

(–0, 5) × 140 × 210 × 5 = –73 500 (грн);

4) зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

(+1) 140 × 210 × 7, 5 = +220 500 (грн).

Разом: +3000 грн.

Цей розрахунок підтверджує, що три фактори є негативними і тільки останній діяв позитивно. Проте він є найвпливовішим і перекрив негативний вплив перших трьох факторів, які формально можна розглядати як резерви виробництва. Проте зменшення чисельності робітників при забезпеченні необхідних обсягів виробництва завжди розглядається як позитивне явище, і воно не повинно ставитися у провину підприємству. Тому резерви виробництва, виходячи з наведеного розрахунку, становлять лише 129, 5 тис. грн (56 + 73, 5).

Завершуючи аналіз наведених трудових ресурсів, загалом можна дати позитивну оцінку їх використання, але при цьому слід обов’язково звернути увагу на істотні недоліки в їх використанні і наявності резервів.

Тема 14. Аналіз СОБІВАРТОСТІ продукції ПІДПРИЄМСТВА

14.1. Оцінка виконання плану із собівартості продукції

Собівартість продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат на виробництво та реалізацію продукції. Розрізняють виробничу собівартість продукції, собівартість усього товарного випуску та окремих видів продукції. За впливом на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну та фіксовану частини собівартості продукції.

Під час аналізу зазвичай використовуються такі показники:

1) валові витрати;

2) виробнича собівартість товарної продукції;

3) витрати на 1 гривню товарної продукції;

4) собівартість окремих видів продукції.

Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:

1) оцінювання виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також за окремими видами продукції;

2) вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових за статтями, а також за окремими видами і групами продукції;

3) виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

План із собівартості продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. В останньому випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції. Для вивчення собівартості продукції у динаміці найбільш придатний показник витрат на 1 грн товарної продукції (З), який обчислюється так:

, (14.1)

де С — виробнича собівартість товарної продукції; Т — вартість товарної продукції в цінах реалізації.

Цей показник одночасно може певною мірою виконувати роль показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо показник витрат дорівнює 80 к. на 1 грн товарної продукції, то це також свідчить про те, що рентабельність виробництва становить 20 к. (100 – 80) відносно 1 грн товарної продукції. Природно, що цей показник залежить від зміни суми собівартості продукції. Проте він також залежить від:

— структури та асортименту вироблюваної продукції;

— рівня цін на продукцію даного підприємства.

Особливих пояснень потребує фактор асортиментно-структур­них зрушень, дія якого проявляється тоді, коли рівень витрат на окремі види продукції неоднаковий.

Для визначення впливу кожного із зазначених факторів на зміну рівня витрат на 1 грн товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Вихідні дані для розрахунків наведено в табл. 14.1, з якої випливає, що порівняно з первісним планом фактичні витрати збільшилися на 0, 5 к. (48 – 47, 5).

Таблиця 14.1

Визначимо кількісний вплив різних факторів на відхилення послідовним відніманням відповідних показників:

1) зрушення у структурі та асортименті виробленої продукції

47, 6 – 47, 5= +0, 1 (к.);

2) зміна собівартості окремих видів продукції:

50, 6 – 47, 6 = +3, 0 (к.);

3) зміна цін на вироблену продукцію:

48, 0 – 50, 6 = –2, 6 (к.).

Разом: +0, 5 (к.).