Органи державного регулювання та місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки України, Державна митна служба України та інші органи відповідно до їхньої компетенції, визначеної ст. 9 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Найвищим органом, який здійснює державне регулювання ЗЕД, є Верховна Рада України. До повноважень Верховної Ради України належать: прийняття законів з питань ЗЕД; визначення засад зовнішньої політики; надання у встановлений законом строк згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та їх денонсація (ст. 85 Конституції України). Виключно законами України визначаються, зокрема: статус іноземців; засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної та іноземних валют на території України; порядок утворення та функціонування вільних та інших спеціальних зон (ст. 92 Конституції України).

Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення зовнішньої політики держави; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; організовує і забезпечує здійснення ЗЕД України, митної справи; спрямовує і координує роботу органів виконавчої влади в галузі ЗЕД (ст. 117 Конституції України); укладає міжурядові договори України з питань ЗЕД у випадках, передбачених Законом України “Про міжнародні договори України”; приймає рішення про введення режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під такий режим, і строків дії такого режиму (це повноваження прийняте відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. №6-93 “Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)”); забезпечує виконання рішень Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй з питань ЗЕД.

Національний банк України представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків; здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій; забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами (ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 р. “Про Національний банк України”).

Функції центрального органу виконавчої влади в галузі ЗЕД спершу виконувало Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України (МЗЕЗТорг). Відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 р. №1573/99 МЗЕЗТорг України був ліквідований з передачею його функцій Міністерству економіки України. Указом Президента України від 21 серпня 2001 р. №724/2001 Міністерство економіки України було перейменовано у Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, а Указом від 20 квітня 2005 р. №677/2005 – знову у Міністерство економіки України.

Згідно з Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим Указом Президента України від 23 жовтня 2000 р. №1159/2000 Міністерство здійснює такі функції у сфері ЗЕД:

а) програмно-координаційні, зокрема:

забезпечує реалізацію державної зовнішньоекономічної політики, розробляє концепцію та стратегію розвитку зовнішньоекономічного потенціалу України, механізмів державного регулювання зовнішніх економічних зв’язків; аналізує стан і прогнозує тенденції розвитку вітчизняних товарних ринків та вплив на них світових ринків;

проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, аналізує ефективність експорту та імпорту, розробляє та забезпечує реалізацію заходів щодо розвитку і поліпшення структури експорту та імпорту; розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон’юнктурних змін світового ринку; бере участь у складанні зовнішньоторговельного і платіжного балансів;

готує пропозиції та здійснює заходи щодо встановлення системи тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД;

б) регуляторні та реєстраційно-дозвільні, зокрема:

здійснює ліцензування зовнішньоекономічних операцій;

визначає рівень індикативних цін та публікує їх перелік;

застосовує до суб’єктів ЗЕД України та іноземних суб’єктів господарювання спеціальні санкції, передбачені ст. 37 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність”;

проводить реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарювання та узагальнює інформацію про їх діяльність;

забезпечує державне регулювання у сфері здійснення українських інвестицій у негрошовій формі за кордон;

виявляє та розслідує факти застосування або загрози застосування органами іноземних держав, економічними угрупованнями або митними союзами до товарів походженням з України антидемпінгових та компенсаційних заходів; вживає заходів щодо врегулювання торговельних спорів та захисту інтересів суб’єктів господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідуваннях;

проводить у встановленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування, готує пропозиції щодо застосування односторонніх обмежень імпорту відповідно до норм та принципів СОТ;

в) представницькі, зокрема:

виконує в межах своїх повноважень комплекс робіт щодо забезпечення входження України у світовий економічний простір шляхом налагодження співробітництва із Світовою організацією торгівлі, Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейською економічною комісією, Європейським Союзом, Організацією Північно-Атлантичного Договору (НАТО), іншими міжнародними організаціями, співтовариствами, союзами, об’єднаннями;

забезпечує в межах своїх повноважень представництво України у відповідних міжнародних організаціях;

організовує роботу торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном; здійснює керівництво діяльністю торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном, у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад співробітників таких місій.

Державна митна служба України здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб’єктами ЗЕД законодавства про захист економічної конкуренції;

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД в Україні відповідно до законодавства України; приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. Правове становище Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі визначає ст. 5 Закону України від 22 грудня 1998 р. “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”.

Органами місцевого управління ЗЕД є:

– місцеві Ради та їх виконавчі органи;

– місцеві державні адміністрації;

– територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Компетенція місцевих Рад та їх виконавчих органів щодо регулювання ЗЕД визначається ст. 10 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та Законом України від 21 травня 1997 р. “Про місцеве самоврядування в Україні”. Так, згідно з ст. 35 останнього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері ЗЕД належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

– укладення і забезпечення виконання договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг;

– сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;

– сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої і соціальної інфраструктури та інших об'єктів; залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць;

б) делеговані повноваження:

– організація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі;

– створення умов для належного функціонування митних органів, сприяння їх діяльності;

– забезпечення на відповідній території в межах наданих повноважень реалізації міжнародних зобов’язань України.

Нормативні акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів стосовно регулювання ЗЕД приймаються тільки у випадках, прямо передбачених законами України. Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи діють як суб’єкти ЗЕД лише через створені ними зовнішньоекономічні комерційні організації, які мають статус юридичної особи України.

Місцеві державні адміністрації відповідно до ст. 26 Закону України від 9 квітня 1999 р. “Про місцеві державні адміністрації” наділені такими повноваженнями в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин:

– забезпечують виконання зобов’язань за міжнародними договорами України на відповідній території;

– сприяють розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, екологічної безпеки, охорони здоров'я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;

– укладають договори з іноземними партнерами про співробітництво в межах компетенції, визначеної законодавством;

– сприяють зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на її території, незалежно від форм власності;

– сприяють розвитку експортної бази і збільшенню виробництва продукції на експорт;

– організовують прикордонну і прибережну торгівлю;

– сприяють діяльності митних органів та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функціонування;

– вносять до відповідних органів пропозиції щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу відповідної території.

Органи державного регулювання ЗЕД України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції, яка визначається законами України та положеннями про ці органи. Дії зазначених підрозділів (відділень) не повинні суперечити нормативним актам місцевих Рад, за винятком випадків, коли такі дії передбачені або випливають із законів України (ст. 10 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність”).