Резидентами України за її межами

Ч. 2 ст. 6 Закону України “Про інвестиційну діяльність” вказує, що інвестиційна діяльність суб’єктів України за її межами регулюється законодавством іноземної держави, на території якої ця діяльність здійснюється, відповідними договорами України, а також спеціальним законодавством України. Спеціальне законодавство України про здійснення резидентами інвестицій за кордон можна поділити на дві частини:

1) законодавство про інвестування майнових цінностей (окрім валютних цінностей) за межами України (Указ Президента України від 13 вересня 1995 р. №839/95 “Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України”, Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України та Положення про порядок контролю і звітності по використанню майнових цінностей, що інвестуються за межами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1996 р. №229, Порядок прийняття і розгляду Мінекономіки документів для отримання індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затверджений наказом Міністерства економіки України від 7 листопада 2000 р. № 240);

2) законодавство про інвестування валютних цінностей за межами України (Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. №15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” та Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затверджена постановою Правління НБУ України від 16 березня 1999 р. № 122).

Відтак нормативну базу інвестування за межі України утворюють майже виключно підзаконні акти, що суперечить конституційній вимозі регулювання засад зовнішньоекономічної діяльності виключно законами України (п. 9 ст. 92 Конституції України, ст. 2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

В Україні встановлений дозвільний порядок здійснення резидентами України інвестицій за її межами, який полягає в обов’язковому отриманні індивідуальної ліцензії на здійснення інвестиції за межами України незалежно від обсягів здійснюваних інвестицій. Видачу індивідуальних ліцензій на здійснення майнових інвестицій здійснює Міністерство економіки України (п. 3 Указу Президента України “Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України”), на інвестування валютних цінностей – Національний банк України (п. е) ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”). Такий порядок обумовлений дефіцитом внутрішнього фінансового ресурсу України і є яскравим прикладом обмеження приватних інтересів капіталовласників на користь публічних інтересів.

Правове регулювання здійснення майнових інвестицій за межами України. Резиденти можуть інвестувати майнові цінності за межами України лише з метою:

а) внесення у статутні фонди підприємств, створених за кордоном;

б) закріплення за філіями, представництвами та іншими відособленими підрозділами для виконання покладених на них завдань.

Таким чином, неможливим є здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України у формах, що не передбачають створення юридичної особи (відокремленого підрозділу) або участі у її капіталі, у тому числі, на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність.

Інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим.

Будь-які майнові цінності, що виступають інвестицією, оцінюються в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків.

Продаж майнових цінностей, інвестованих за межами України, є експортом товарів, при цьому виручка в іноземній валюті, одержана в результаті їх продажу, підлягає зарахуванню на рахунки резидентів в банках України у строки виплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 днів з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує продаж цінностей.

Видачу індивідуальних ліцензій на інвестування майнових цінностей за межами здійснює Міністерство економіки України.

Резиденти, що отримали ліцензію на інвестування майнових цінностей за межами України, зобов’язані здійснити декларування майнових цінностей шляхом подання до НБУ повідомлення про фактично інвестовані майнові цінності за встановленою ним формою. Другий примірник повідомлення з відповідною відміткою НБУ подається резидентом Мінекономіки. Окрім того, резиденти подають ДПА України декларацію про всі одержані в результаті інвестування надходження на їх користь в іноземній валюті за встановленою нею формою. Другий примірник декларації з відповідною відміткою ДПА подається резидентом Мінекономіки.

Контроль за ефективністю використання інвестованого за межами України майна здійснює власник чи уповноважений ним орган відповідно до законодавства України. При цьому контроль за ефективністю використання державного майна, інвестованого за межами України з метою: закріплення за філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами підприємств, здійснюється цими підприємствами та відповідними органами, до сфери управління яких вони належать; внесення до статутних фондів підприємств, створених за кордоном, – відповідно Фондом державного майна, центральними органами державної виконавчої влади чи іншими органами, уповноваженими здійснювати функції з управління державним майном.

Правове регулювання інвестування валютних цінностей за межами України. Інвестування валютних цінностей за кордон – це господарська операція, яка передбачає придбання суб’єктами інвестицій основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав, цінних паперів та їх похідних в обмін на валютні цінності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Не вважаються інвестиціями валютних цінностей:

– операції резидентів із перерахування коштів для утримання власних представництв (філій) за кордоном згідно з їх кошторисом витрат (за винятком придбання за кордоном нерухомого майна);

– оплата членських (вступних) внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ, включаючи оплату участі в міжнародних системах транспорту, телекомунікацій і зв’язку тощо;

– оплата страхових та медичних послуг;

– відкриття рахунків в іноземних банках.

До інвестиційної діяльності не належить також створення та функціонування дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями.

Для інвестицій не можуть бути використані кошти:

а) у готівковій формі – юридичними особами, а також фізичними особами – підприємцями;

б) бюджетні – без дозволу органу, уповноваженого розпоряджатися цими коштами.

Для одержання індивідуальної ліцензії на здійснення інвестицій за кордон резидент – юридична особа або фізична особа – підприємець повинні подати пакет необхідних документів до відповідного територіального управління НБУ за місцем державної реєстрації. Зазначений пакет документів територіальне управління подає для розгляду до Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ разом із супровідним листом і висновками спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю.

Національний банк України видає резиденту (власнику ліцензії) у чотирьох примірниках ліцензію за підписом Голови НБУ або його першого заступника. Перший примірник ліцензії надсилається власнику ліцензії (або передається під розписку), другий примірник – до територіального управління, третій примірник – до уповноваженого банку, що обслуговуватиме інвестицію, четвертий примірник залишається в Департаменті валютного контролю та ліцензування для обліку і контролю.

Власник ліцензії зобов’язаний у тижневий термін після фактичного здійснення інвестиції надіслати до Департаменту валютного контролю та ліцензування, територіального управління та обслуговуючого банку повідомлення встановленої форми про фактично здійснену інвестицію. Територіальне управління після одержання цього повідомлення у десятиденний термін надсилає його копію до податкового органу за місцем реєстрації власника ліцензії як платника податків для організації контролю за операціями, пов’язаними із здійсненням інвестиції.

Відповідно до п. 1.9 Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, усі доходи (прибутки), отримані від здійснення інвестицій за кордоном, підлягають перерахуванню в Україну, а також декларуванню згідно з встановленим порядком. У свою чергу, п. 6 Положення про порядок контролю і звітності по використанню майнових цінностей, що інвестуються за межами України встановлює, що порядок використання валютних коштів, що надходять резидентам від інвестування майнових цінностей за межами України регулюється валютним законодавством України. Це означає неможливість реінвестування за кордоном доходів, прибутків, інших коштів, отриманих від інвестиційної діяльності за межами України, і може позбавити економічного сенсу здійснення відповідної інвестиційної діяльності загалом.

Неможливість здійснення майнових інвестицій у договірній формі, складність процедури отримання індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон (особливо у вигляді валютних цінностей), визначення на розсуд державних органів “доцільності” здійснення інвестицій, обмеження можливостей реінвестування за кордоном отриманих від інвестиційної діяльності прибутків, визначають незацікавленість суб’єктів господарювання України у використанні легального порядку здійснення інвестицій за межами України та зумовлюють масштабне переведення капіталу за межі України з використанням тіньових фінансових схем.

Питання на закріплення вивченого:

1. Що таке інвестиції та іноземні інвестиції?

2. Які суб’єкти визнаються іноземними інвесторами?

3. Які види іноземних інвестицій можуть здійснюватися в Україні?

4. У яких формах можуть здійснюватися іноземні інвестиції?

5. Яким чином здійснюється оцінка іноземних інвестицій?

6. Розкрийте сутність національного режиму іноземного інвестування.

7. Що ви знаєте про регулювання іноземного інвестування в рамках СОТ та ЄС?

8. Що таке пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМС)?

9. Охарактеризуйте процедуру державної реєстрації іноземних інвестицій.

10. У чому полягає правове значення державної реєстрації іноземних інвестицій?

11. Назвіть особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями.

12. Охарактеризуйте правовий режим спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора.

13. Які види гарантій надаються іноземним інвесторам в Україні?

14. У чому полягають гарантії у разі зміни законодавства?

15. Що таке примусові вилучення іноземних інвестицій? За яких умов вони визнаються правомірними?

16. Чим відрізняються поняття компенсації та відшкодування збитків іноземним інвесторам?

17. У чому полягають гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності?

18. Яким чином забезпечується вільний переказ капіталів у зв’язку з інвестиційною діяльністю за кордон?

19. У якому порядку здійснюються майнові інвестиції резидентами України за її межами?

20. У якому порядку здійснюється інвестування валютних цінностей резидентами України за її межами?