Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну
Законом України від 22 грудня 1998 р. “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи. Спеціальні розслідування здійснюються за фактами зростаючого імпорту, під яким розуміється здійснення імпорту в обсягах та/або за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів. На відміну від демпінгового та субсидованого імпорту, зростаючий імпорт не є проявом недобросовісної конкуренції в ЗЕД. У разі, якщо тенденція зростання обсягів імпорту в Україну може викликати необхідність застосування передбачених Законом заходів, Державна митна служба України, відповідний орган виконавчої влади в Україні інформує про це Міністерство економіки України. Міністерство може за власною ініціативою зібрати таку інформацію. Національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну спеціальних заходів. Зазначені інформація або заява повинна містити обґрунтовані докази наявності таких факторів: 1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні. Міністерство подає цю інформацію та/або копії заяви Кабінету Міністрів України та членам Комісії у п’ятиденний строк від дати одержання інформації та/або заяви. Таким чином, на відміну від антидемпінгового та антисубсидиційного розслідування, спеціальне розслідування може ініціюватися не лише галуззю вітчизняної промисловості, а й компетентними державними органами України. Спеціальне розслідування проводиться з метою визначення, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну. У процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об’єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема: 1) тенденцій імпорту в Україну, що є об’єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; 2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; 3) наявності причинно-наслідкового зв’язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди. У разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту. Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. Період розслідування становить, як правило, від одного до трьох року. В окремих випадках цей строк може перевищувати три рік. Строки періоду розслідування визначаються Міністерством. Строк проведення спеціального розслідування не повинен перевищувати 270 днів від дати його порушення. За надзвичайних обставин цей строк може бути продовжено Комісією до 330 днів. Комісія розглядає: – заяву та (або) інформацію, які подані їй Міністерством; – докази, наведені в заяві, або об’єктивну інформацію, доступну для розгляду в Комісії, щодо зростання імпорту в Україну товару та заподіяння значної шкоди або наявності загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту. Якщо за результатами такого розгляду Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування. Якщо Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Міністерству поінформувати Держмитслужбу, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки. Рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви. Міністерство має право вимагати від Служби та інших органів виконавчої влади в Україні, заінтересованих сторін надання інформації, необхідної для проведення спеціального розслідування. Така вимога є обов’язковою для органів виконавчої влади та заінтересованих сторін і підлягає виконанню ними у строк, встановлений Міністерством. Заінтересовані сторони, які повідомили Мінекономіки про свою заінтересованість, мають право звертатися до Міністерства з вимогою щодо проведення слухань з питань спеціального розслідування. Комісія за висновками Міністерства може прийняти рішення про припинення спеціального розслідування. Зазначене рішення має ґрунтуватися на недостатності доказів стосовно необхідності проведення такого розслідування. Під час проведення спеціального розслідування Комісією може бути прийнято рішення про застосування попередніх спеціальних заходів та (або) заходів нагляду. Попередні спеціальні заходи (ст. 11 Закону) застосовуються, якщо Міністерством попередньо встановлено, що існують обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому. Строк застосування попередніх спеціальних заходів не може перевищувати 200 днів та не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування. Попередні спеціальні заходи застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита. У рішенні Комісії про застосування попередніх спеціальних заходів визначається ставка спеціального мита, що сплачується імпортером товару в Україну. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які справляються при імпорті в Україну. Наприкінці строку застосування попередніх спеціальних заходів Міністерство подає Комісії звіт та висновки про результати їх застосування. Попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну скасовуються у випадку: 1) прийняття рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, який є об’єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; Відповідні рішення Комісії можуть передбачати повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита; 2) або прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V Закону (тобто, остаточних спеціальних заходів). Якщо у процесі спеціального розслідування Мінекономіки встановлюється загроза заподіяння значної шкоди, Комісія під час проведення цього розслідування за поданням Міністерства приймає рішення про застосування заходів нагляду (статті 14, 15 Закону). Комісія може прийняти рішення про запровадження: а) режиму нагляду за імпортом на всій території України; б) режиму регіонального нагляду за імпортом в Україну в одному або кількох регіонах України, якщо встановлена недоцільність запровадження режиму нагляду на всій території України. Строк застосування заходів нагляду є обмеженим і не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування. Ввезення на митну територію України товару, стосовно якого прийнято рішення, що він є об’єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду за імпортом в Україну, здійснюється у разі подання відповідному митному органу України дозволу на імпорт, який видається Міністерством у встановленій ним формі протягом семи робочих днів від дати подання заінтересованим імпортером відповідної заяви за встановленою Міністерством формою. Ввезення на митну територію України товару, що є об’єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду, здійснюється лише за умови встановлення митними органами України, що: 1) загальна вартість чи обсяг товару в цілому не перевищує більше ніж на п’ять відсотків вартість або обсяг, зазначені у дозволі на імпорт; 2) товар, що ввозиться, строки та умови такого ввезення відповідають іншим відомостям, які містяться в дозволі на імпорт. Рішення Комісії про застосування заходів нагляду за імпортом в Україну може передбачати подання заінтересованим імпортером митним органам України сертифіката про походження товару, що є об’єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду. Якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається у таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів (ст. 16 Закону): 1) запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об’єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу; 2) установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну, який є об’єктом спеціального розслідування. Встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну. Спеціальне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту. Квотування імпорту в Україну товарів, які є об’єктом спеціальних заходів, здійснюється шляхом видачі Мінекономіки спеціальних ліцензій. Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 1 серпня 2002 р. №232 затверджений Порядок ліцензування імпорту товарів в Україну, які є об’єктом застосування спеціальних заходів. У разі встановлення квоти Комісією враховуються інтереси підтримки традиційних товаропотоків та (або) обсяги продажу за контрактами, укладеними на імпорт в Україну, про який Мінекономіки та Держмитслужба інформували Комісію. Застосування заходів нагляду зупиняється від дати прийняття Комісією рішення про застосування спеціальних заходів. Спеціальні заходи можуть застосовуватися щодо імпорту товару, що є об’єктом спеціального розслідування, на всій території України або в одному, або кількох її регіонах. Якщо цей товар уже доставляється в Україну, ввезення його на митну територію України дозволяється за таких умов: 1) цей товар не буде переадресовуватися імпортером; 2) цей товар ввозитиметься в Україну при пред’явленні митному органу України імпортером дозволу на імпорт цього товару, виданого відповідно до ст. 15 Закону. У ході проведення розслідування Комісія може прийняти рішення про припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів. Спеціальні заходи застосовуються протягом періоду, необхідного для запобігання або усунення наслідків значної шкоди та полегшення процесу економічного пристосування національного товаровиробника до умов конкуренції. Цей період не може перевищувати чотирьох років. Однак строк застосування спеціальних заходів може бути продовжений за рішенням Комісії, якщо буде встановлено, що: – продовжує існувати потреба в застосуванні заходів для запобігання або усунення наслідків значної шкоди; – є докази того, що заінтересований національний товаровиробник перебуває в процесі адаптації до умов конкуренції. Щодо країн – членів СОТ строк застосування спеціальних заходів продовжується за наявності двох зазначених умов. Спеціальні заходи, строк застосування яких продовжується, не можуть бути більш обмежувальними, ніж це передбачалося попереднім рішенням Комісії. У разі коли строк застосування спеціальних заходів перевищує один рік, такі заходи повинні бути поступово лібералізовані через регулярні (рівні) інтервали протягом строку їх застосування. Загальний строк застосування спеціальних заходів, включаючи строк застосування попередніх спеціальних заходів, строк початкового застосування спеціальних заходів та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати вісім років.
Питання на закріплення вивченого: 1. За яких умов допускається захист національного товаровиробника відповідно до угод СОТ? 2. Що таке демпінговий імпорт? 3. Що розуміється під поняттям національного товаровиробника? 4. Якими органами і у якому порядку проводиться антидемпінгове розслідування? 5. Що являють собою антидемпінгові заходи? У якому порядку вини застосовуються? 6. Що таке субсидований імпорт? 7. За яких умов субсидія визнається нелегітимною? 8. У якому порядку проводиться антисубсидиційне розслідування? 9. Що таке компенсаційні заходи? У якому порядку вини застосовуються? 10. За яких умов застосовуються спеціальні заходи щодо імпорту в Україну? 11. Охарактеризуйте порядок проведення спеціального розслідування. 12. Які види спеціальних заходів ви знаєте? У якому порядку вони застосовуються?
|