Практичне заняття 2-3.

Тема. Джерела трудового права України. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

План

1. Поняття та особливості джерел трудового права України.

2. Види джерел трудового права України та їх загальна характеристика:

Конституція України як основне джерело трудового права України;

3. Кодекс законів про працю України та інші закони, що є джерелами трудового права України;

4. Локальні акти як джерела трудового права та їх значення.

5. Проект трудового кодексу.

6. Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфері.

7. Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування.
.Поняття безробітного. Правовий статус безробітного

Методичні рекомендації по вивченню теми

Дана тема є однією з найважливіших в Загальній частині курсу трудового права, оскільки її вивчення важливо не тільки в теоретичному аспекті, але і в практичному застосуванні всього блоку законів про працю. У зв'язку з тим, що крім КЗпП України діє досить великий масив інших законів і підзаконних актів, що регламентують трудові відносини, студентам рекомендується самостійно аналізувати чинне законодавство. Основною метою аналізу є отримання практичних навиків застосування тільки того нормативного матеріалу, який не суперечить КЗпП, а також іншим нормативним актам про працю.

На практичному занятті студентам необхідно виходячи із загальнотеоретич-них положень про поняття джерел права, формах їх виразу і їх співвідношення між собою розкрити поняття джерел трудового права і їх види, форми виразу і особливості. Серед всіх джерел слід особливо зупинитися як на загальних, так і спеціальних джерелах.

Найважливішим джерелом як для всієї правової системи України, так і для окремих галузей права є Конституція України. Конституція України - це правова основа регулювання соціально-трудових відносин.

Правовою основою для ділення трудового законодавства на загальні і спеціальні норми є, перш за все, КЗпП України, який є основним регулятором суспільних відносин у сфері праці.

Характеризуючи підзаконні правові акти у сфері регулювання соціально-трудових відносин, необхідно чітко розмежовувати їх між собою. Такі акти покликані конкретизувати, уточнювати і доповнювати чинне законодавство про працю. Серед них особливе місце займають ухвали, інструкції, роз'яснення Міністерства праці і соціальної політики України, які забезпечують правильне одноманітне тлумачення і застосування законів про працю.

Трудові відносини можуть регулюватися також і локальними нормативними актами, які приймаються працедавцем тільки в межах своєї компетенції, містять норми трудового права і не погіршують положення працівників в порівнянні з чинним трудовим законодавством.

Аналіз існуючої системи актів, регулюючих трудові відносини, дозволяє, на наш погляд, зробити висновок про те, що, з одного боку, розширюється договірне регулювання праці, а з іншою - система гарантій реалізації трудових прав, встановлена в централізованому порядку, залишається стабільною і не може бути змінена угодою сторін трудового договору.

Розглядаючи джерела трудового права, слід розглянути і міжнародно-правове регулювання праці. Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ст. 9 Конституції Україги); якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст.8¹ КЗпП). Тому студентам необхідно з'ясувати, в яких випадках застосовуються конвенції і рекомендації Міжнародної організації праці (МОП) в Україні.

Вивчення найважливіших законодавчих актів про працю неможливе без ознайомлення з практикою їх застосування. Велику допомогу в цьому питанні надає уважне вивчення рішень Конституційного Суду України і постанов Верховного Суду України, аналіз яких дозволяє тісніше за пов’язувати зміст норм про працю з реаліями сьогоднішнього життя, давати правильну оцінку ефективності чинного трудового законодавства, виявляти наявні пропуски і недосконалість окремих норм.

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 3:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.