Договірні регулювання відносин у промислово-фінансових групах

Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення (організаційні проекти) ПФГ за умов розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ, еквівалентної суми в 100 млн дол. США за рік, починаючи з другого року після реєстрації ПФГ. Цей термін може бути продовжено окремою постановою Кабінету Міністрів України у разі створення ПФГ для виробництва новозаснованих видів кінцевої продукції та з довгостроковим циклом виробництва.

Кінцевий продукт ПФГ – це продукція, що складається з вироблених (наданих, здійснених, забезпечуваних) учасниками ПФГ матеріалів, сировини, напівфабрикатів, інших складових, наукових, технічних, технологічних розробок, послуг; ресурсів, енергії, матеріалів, що витрачаються під час виробництва; запасних частин до устаткування; а також продукція, що виготовляється учасником ПФГ без участі інших учасників ПФГ за умови, що такий учасник передав у власність чи в управління ПФГ все своє майно або право управління своєю господарською діяльністю. Реалізація кінцевого продукту ПФГ здійснюється споживачами, які не є учасниками даної ПФГ.

При реєстрації ПФГ має бути забезпечено дотримання антимонопольного законодавства, тобто вимог " Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України".

Однією з перших ПФГ, які були зареєстровані Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 року № 547 була ПФГ " Титан" для реалізації комплексної програми розвитку кольорової металургії України. Механізм її створення був полігоном для створення інших ПФГ в Україні.

Відомо, що ПФГ " Титан" має могутнє головне підприємство – ДАК " Титан", яке є інтегрованою корпоративною структурою зі значним потенціалом – загальна кількість працюючих у 2001 році склала 7200 чол., у т. ч. на материнському підприємстві – 4624 робітників. Фінансово-інвестиційний компонент групи має підлеглий характер. Інвестиційні можливості банку " Форум", який входить до ПФГ, обмежені – власний капітал банку на початок 2002 року складав 57, 53 млн грн [56]. Науковий потенціал зосереджений у трьох наукових організаціях.

Найуразливішим місцем у даній ПФГ є недостатній розвиток науково-технічного потенціалу, слабка інноваційна структура. Незважаючи на те, що діяльність ПФГ " Титан" припинилася 28 жовтня 2004 року (Постановою КМУ № 1420 від 28.10.04 ПФГ " Титан" була ліквідована), склад документів щодо її реєстрації, зміст цих документів та виробнича структура (рис. 17) служать аналогом для створення інших ПФГ.

Серед документів, що були представлені на реєстрацію ПФГ Кабінету Міністрів України є Генеральна угода. Цей документ згідно із Законом України [13] є особливим видом договору про спільну діяльність, оскільки в ньому разом з приватноправовими є наявність публічно-правових засад.

Порівняльна характеристика Генеральної угоди ПФГ за загальним виглядом договору про спільну діяльність наведена у табл. 10.

Таблиця 10.

Генеральна угода містить у собі значну кількість положень, якими регулюються всі основні зв’язки у межах групи.

Офіційна Генеральна угода ПФГ " Титан" включає наступні розділи: загальні положення, склад учасників ПФГ, найменування головного підприємства, перелік кінцевої продукції, органи управління, порядок прийняття рішень, надання фінансової звітності, порядок виходу зі складу ПФГ, ліквідацію ПФГ, інші умови угоди.

У наш час бачимо, що більшість цих розділів були формальними, містили у собі загальну інформацію або дублювали норми Закону [13] та " Положення про промислово-фінансові групи". Разом з тим недостатньо повно були прописані основні аспекти діяльності ПФГ, такі, як обов’язки і відповідальність, а також порядок розподілу результатів діяльності між учасниками групи.

Слід доповнити Генеральну угоду декількома аспектами: загальною діяльністю учасника; діяльністю учасника щодо реалізації своєї ролі у групі; зобов’язаннями учасника перед іншими членами ПФГ, відповідальністю у випадку невиконання зобов’язань, порядком її забезпечення; зобов’язаннями учасника ПФГ перед іншими господарюючими суб’єктами та їх перед ним, відповідальністю у випадку невиконання зобов’язань, порядком її забезпечення; визначенням у твердих сумах або у відсотках часток у прибутку групи кожного з учасників групи.

Також у Генеральній угоді слід зазначити питання, які повинні регулюватися двосторонніми угодами. Застосування запропонованих рекомендацій у практиці діяльності створюваних ПФГ повинно сприяти активізації залучення банківських коштів на виконання державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, оптимізації фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, збільшенню довіри між учасниками ПФГ, підвищенню зацікавленості учасників у результатах діяльності групи.