Зміст та особливості викладання предмету Фізична культура в школі. Характеристик шкільної програми з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах

ТЕМА. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

План

1. Мета, завдання і спрямованість фізичного виховання дітей шкільного віку.

2. Зміст та особливості викладання предмету " Фізична культура" в школі. Характеристик шкільної програми з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах.

3. Фізичне виховання школярів зі слабким здоров’ям.

4. Колектив фізичної культури в школі.

ШКІЛЬНИЙ ВІК - один з найбільш складних етапів вікового розвитку організму людини, який охоплює період від дитинства до юнацтва. Розвиток людини закодовано в спадковому апараті. Воно включає: ріст, диференціювання органів і тканин, набуття організмом характерних для нього форм. Всі ці три чинники перебувають між собою в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

До шкільного віку відносяться діти від 6-7 до 17-18 років. Відповідно до існуючої системи загальної освіти цей віковий період поділяється на три етапи: молодший середній і старший. Сьогодні склалася науково обґрунтована система фізичного виховання, розрахована на залучення до фізичної культури усього підростаючого покоління. Основа цієї системи – обов’язковий курс фізичного виховання. Будь-яка усвідомлена діяльність можлива лише за умови чіткого визначення її мети. Мета – це очікуваний результат діяльності, до якого прагне людина. Будь-яка мета реалізується шляхом її конкретизації в цілому комплексі послідовних та взаємопов’язаних завдань. У процесі фізичного виховання вирішується багато завдань, але всі вони можуть бути умовно об’єднані у три групи: освітні, оздоровчі і виховні

Освітні завдання полягають в тому щоб: - зробити надбанням кожного базові науково-практичні знання нагромаджені у сфері фізичної культури; - забезпечити раціональне формування індивідуального фонду рухових вмінь і навичок, необхідних у житті, та довести їх до необхідного рівня досконалості; - навчити кожного застосовувати набуті знання і навички у повсякденному житті з метою самовдосконалення. Оздоровчі завдання передбачають: - забезпечення оптимального розвитку властивих людині фізичних якостей і на їх основі вдосконалення фізичного розвитку. - зміцнення і збереження здоров’я; - удосконалення будови тіла і формування постави; - забезпечення творчого довголіття як наслідок вирішення попередніх завдань. Виховні завдання повинні забезпечити соціальне формування особи, виховання членів суспільства, відданих його ідеалам, які відстоюють його інтереси. Оцінюючи значення фізичної культури у шкільному віці, необхідно враховувати її необхідність у вирішенні завдань загальної фізичної освіти і фізичного розвитку. Необхідно виходити з того, що рухова активність – природна потреба організму, що росте, неодмінна умова фізичного розвитку, зміцнення здоров’я та підвищення опору організму несприятливим умовам.

Специфіка педагогічного процесу фізичного виховання визначається:

· преважною дією на рухові здібності людини;

· безпосереднім створенням оздоровчого ефекту.

Мета фізичного виховання у шкільні роки – зміцнити здоров’я, підвищити рівень фізичного стану, фізичну підготовленість і працездатність, задовольнити потреби учнів і суспільства у формуванні духовно і фізично розвиненої людини та її активної життєвої позиції.

Завдання фізичного виховання у молодшому шкільному віці

1. сприяти зміцненню здоров’я і нормальному фізичному розвитку;

2. створювати школу рухів на основі вдосконалення вмінь і навичок, набутих, у дошкільному віці, і поповнювати Їх порівняно нескладними за координацією рухами;

3. сприяти розвитку рухових якостей;

4. формувати навички правильної постави при статичних позах і пересуваннях;

5. прищеплювати основи знань про режим дня, особисту гігієну, значення фізичних вправ для здоров’я;

6. виховувати стійкий інтерес і звичку до систематичних занять фізичними вправами;

7. формувати навички культури поведінку.

Завдання фізичного виховання у середньому шкільному віці

1. сприяти зміцненню здоров’я і нормальному фізичному розвитку;

2. сприяти розвитку рухових якостей: швидкості, швидкісно-силових, м’язової сили, витривалості та гнучкості;

3. закріплювати навички правильної постави під час пересування та у статичних позах;

4. формувати раціональні і складні життєво-прикладні, а також спортивні види рухів у ігровій та змагальній обстановці;

5. навчати основам техніки виконання окремих вправ гімнастики, легкої атлетики, плавання, спортивних ігор та ін.;

6. ознайомити з основами самоконтролю та дозування навантаження за ЧСС під час занять фізичними вправами.

Завдання фізичного виховання в старшому шкільному віці

1. зміцнювати здоров’я, сприяти всебічному фізичному розвитку, досягненню і підтримуванню високої працездатності у процесі навчання;

2. забезпечувати всебічний розвиток усіх якостей;

3. поглиблювати знання основ спортивного тренування та самоконтролю;

4. формувати стійку звичку до самостійних занять фізичними вправами і систематично використовувати її у процесі самовдосконалення.

Зміст та особливості викладання предмету " Фізична культура" в школі. Характеристик шкільної програми з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:

- у 1 класі – 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 10.06.2011 № 572);

- у 2-4 класах - 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 № 682);

- у 5-7 класах – 2, 5 години на тиждень (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням російської чи іншої мови національних меншин та в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням двох іноземних мов – 2 год.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 №66);

- у 8-9 класах – 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 №66);

- у 10-11 класах – 2 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 р. № 834);

- у 10-11 класах спортивного та військово-спортивного профілів – 5 годин на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 р. № 834).

У 2012–2013 навчальному році опанування змісту фізичної культури у 1 класі буде здійснюватися за програмою «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. Круцевич Т.Ю. та ін., 2011р.), що розроблена відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462, та має гриф Міністерства (лист від 12.09.2011 № 1050).

Навчальний матеріал програми розподілений не за видами спорту, а за «школами», до яких увійшли вправи, об'єднані за способами рухової діяльності.

Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, програма дозволяє планувати комплексні уроки, які дають можливість включати в урок різнопланові фізичні вправи, що підвищать зацікавленість та емоційний стан учнів.

Учні 2-4 класів навчатимуться за програмою «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. М.Д. Зубалій, В.В. Деревянко, О.М. Лакіза, В.Ф. Шегімага, в-во «Ранок», 2006р.).

В учнів початкової школи формуються основні життєво-необхідні рухові дії. Тому важливою особливістю змісту навчальної програми з фізичної культури є вивчення рухливих і народних ігор, формування навичок самостійної їх організації і проведення. В міру зростання учнів поступово у змісті навчання акцент має зміщуватися на засвоєння ними основних рухових дій, фізичних вправ підвищеної координаційної складності з базових видів спорту, що входять до навчальної програми. На завершальному етапі початкової освіти засвоєння нового матеріалу має зосереджуватися уже на фрагментах рухової діяльності, цілісних комбінаціях та спортивних іграх за спрощеними правилами.

У зв’язку з тим, що в учнів початкових класів відбувається інтенсивний розвиток більшості рухових якостей, формування різних систем організму, учителю необхідно враховувати, що саме в цьому віці найкраще розвиваються такі фізичні якості як швидкість, спритність, гнучкість і помірно — сила та витривалість.

Учні 5-11 класів навчатимуться за програмою «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-11 класи» авт. Круцевич Т. Ю. та ін. (надрукована в посібнику „Фізична культура в школі. 5-11 класи. Для керівників закладів освіти, класних керівників, методистів та учителів фізичної культури, батьків", за ред. С.М. Дятленка, в-во «Літера. ЛТД», 2011та розміщена на офіційному сайті Міністерства mon.qov.ua).

Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона складається з двох інваріантних або обов’язкових модулів: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка і варіативних модулів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів теоретичної і загально-фізичної підготовки, передбачених програмою для данного класу до кожного варіативного модуля.

При плануванні навчального матеріалу слід враховувати віково-статеві особливості учнів, їх інтереси, матеріально-технічну базу, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення.

У 5–6 класах учні мають опанувати 4–6 варіативних модулі, у 7–8 класах — 3–5, у 9 класі — 3–4 модулі, у 10-11 класах - 2-3 варіативних модулі. На опанування всіх модулів відводиться приблизно однакова кількість годин.

Окрім того, для використання в навчальному процесі Міністерством рекомендовані наступні програми:

«Фізична культура для спеціальної медичної групи. 1-4 класи» (авт. В.І. Майєр, в-во «Ранок», 2006);

«Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи (авт. В.В. Деревянко, В.О. Сілкова, в-во «Атол», 2006);

«Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (авт. В.В. Деревянко, В.О. Сілкова);

«Фізична культура для спеціальної медичної групи. 5-9 класи» (авт. В.І. Майєр, В.В. Деревянко, надрукована в посібнику „Фізичне виховання учнів з відхиленням у стані здоров'я", в-во «Літера. ЛТД», 2012);

«Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивний профіль. 10-11 класи» (авт. В.М. Єрмолова та ін., в-во «Поліграфкнига», 2010).

Оцінювання і перевірка знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання фізичних вправ, навчальних нормативів і вимог навчальної програми є важливою складовою частиною навчально-виховного процесу. При оцінюванні результатів навчальної діяльності вчитель фізичної культури має враховувати рівень особистих досягнень учня.

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:

1. Засвоєння техніки виконання фізичної вправи.

2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).

3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

4. Засвоєння теоретико-методичних знань.

При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного варіативного модуля. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.

Оцінюючи навчальні нормативи з фізичної підготовленості, вчитель має дотримуватись таких вимог:

1. Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

2. Кожній заліковій вправі має передувати спеціальна фізична підготовка (не менше як на двох заняттях).

3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після — відновлювальні вправи.

4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.

5. Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.

При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів.

У період з 01.09 до 01.10 з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.

Вивчення предмета у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється окремо для дівчат і юнаків. Поділ класів на групи здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інгернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5-9 класах також варто проводити для хлопців та дівчат окремо.

Відповідно до положення про державну підсумкову атестацію, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 18.02.2008 № 94 (зі змінами), учні 11 класу, які навчаються за спортивним профілем, складають державну підсумкову атестацію з фізичної культури як іспит з профільного предмета, учні 11 класу, які навчаються за іншими напрямами, можуть складати ДПА з фізичної культури, як іспит за вибором.

У 2011/2012 навчальному році атестація здійснювалася за «Збірником матеріалів для державної підсумкової атестації з фізичної культури. 11 клас» (авт. Тимошенко О.В. та ін.) - Київ: Центр навчально-методичної літератури, 2012.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров'я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров'я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності (стаття 22).

Постановою КМУ № 1318 від 08.12.09 року «Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» передбачено, що обов'язкові медичні профілактичні огляди учнів навчальних закладів проводяться щороку медичними працівниками у присутності батьків або осіб, які їх замінюють, у лікувально-профілактичних закладах, крім учнів початкових класів, які проходять обов’язковий медичний профілактичний огляд у загальноосвітніх навчальних закладах у встановленому законодавством порядку. Довідку лікувально-профілактичного закладу про результати проведеного обов'язкового медичного профілактичного огляду батьки або особи, які їх замінюють, надають медичному працівникові навчального закладу.

Під час обов'язкових медичних профілактичних оглядів лікарі оглядають учнів та проводять обстеження, роблять висновок про стан їх здоров'я, визначають групу для занять фізичною культурою, дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування (за наявності показань), профілактичних щеплень, режиму, харчування та здійснення інших заходів.

Узагальнена інформація про результати обов'язкових медичних профілактичних оглядів та загальний стан здоров'я учнів навчальних закладів щороку доводиться до відома педагогічного персоналу.

Інструкцією про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я Українита Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674, передбачено, що медичний працівник навчального закладу на підставі довідки про стан здоров’я, в якій визначається група для занять на уроках фізичної культури, здійснює розподіл всіх учнів на групи для занять фізичною культурою. Груп є три: основна, підготовча та спеціальна. Правилами безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 № 521та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 р. за N 651/17946, передбачено, що учні повинні бути присутніми на уроках з фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять. Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої та спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель фізичної культури.

Окрім того, за наявності умов, для учнів спеціальних медичних груп організовуються два додаткових заняття, які проводить учитель фізичної культури. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання корегувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального семестру (року) до класного журналу заноситься «зараховано».

Учні, які не пройшли медичного обстеження (рекомендованного додаткового обстеження), до навантажень на уроках фізичної культури не допускаються, про що повинні бути поінформовані їхні батьки.

На заняттях з фізичної культури рекомендується здійснювати особистісно-орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і здібностей.

Для оцінки ефективності уроку використовуються хронометражні спостереження, які дозволяють обчислити моторну щільність уроку, та пульсометрію.

У розкладі навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль.

Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі за умови, якщо температура повітря не нижче -8°С. Рішення про неможливість проведення занять з фізичної культури на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими погодними умовами виносять учителі фізичної культури (наказ МОН України від 01.06.2010 № 521«Про затвердження Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 р. за № 651/17946).

Відповідно до вимог «Типового положення про навчання з питань охорони праці» в загальноосвітніх навчальних закладах з учнями обов'язково потрібно проводити відповідні інструктажі (вступний, первинний, позаплановий, цільовий) з безпеки життєдіяльності на заняттях з фізичної культури. Про проведення інструктажу робиться запис у відповідних журналах («Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів» та на сторінці предмету «Фізична культура» у класному журналі).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 360 «Про заходи щодо підготовки та проведення в Україні у 2012 році «Року спорту та здорового способу життя» та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.12.2011 № 1427 Міністерство рекомендує напередодні Дня фізичної культури і спорту (10 вересня 2012 року) провести у 1-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів урок «Спорт і фізичне виховання - утвердження здорового способу життя та зміцнення миру».

Варто наголосити, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» в загальноосвітніх навчальних закладах дозволено використовувати навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, які мають відповідний гриф Міністерства.

Також зазначаємо, що з 5 класу з 2013/2014 навчального року вивчення фізичної культури за новою програмою розпочнеться.

3. Фізичне виховання школярів зі слабким здоров’ям.

Особливу увагу слід приділяти роботі з дітьми, які за ставом здоров'я зараховані до спеціальної медичної групи, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.12.92 p. №211 " Про вдосконалення лікарсько-фізкультурної служби".

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2000/2001 навчальному році - (Інформ. зб. Міністерстві освіти і науки України, №15-16, 2000 р.)

Згідно з Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи всі учні проходять обов'язковий щорічний медичний огляд, внаслідок якого їх розподіляють на три медичні групи: основну, підготовчу, спеціальну.

До основної медичної групи належать діти без відхилень у стані здоров'я або з незначними відхиленнями, але з достатньою фізичною підготовленістю. Учні основної групи займаються за програмами з фізичної культури в повному обсязі, можуть бути членами спортивних секцій, фізкультурних гуртків, брати участь у змаганнях.

Підготовчу медичну групу складають учні, які мають незначні відхилення у фізичному розвитку і стані здоров'я та недостатньо фізично підготовлені. Вони навчаються разом із дітьми основної групи за загальною програмою з фізкультури. Для дітей підготовчої групи застосовують певні обмеження навантажень і більш поступове засвоєння нових рухових умінь і навичок, особливо пов'язаних з високими фізичними навантаженнями. У зв'язку з цим школярі підготовчої групи потребують додаткових занять для підвищення рівня фізичної підготовленості. З цією метою їх слід залучати до секцій загальної фізичної підготовки.

До спеціальної медичної групи належать діти зі значними відхиленнями в стані здоров'я, яким протипоказані значні фізичні навантаження. Ці відхилення можуть бути постійного або тимчасового характеру (наприклад, після перенесення захворювання). З учнями спеціальної групи проводять заняття за спеціальною програмою. Цим дітям необхідні заняття лікуваль-ною фізкультурою.

Переведення учнів з однієї групи до іншої доводиться до відома учителя класу і учителя фізичної культури, які в своїй практичній роботі використовують індивідуальний підхід до дітей з урахуванням їхнього стану здоров'я.

У тих випадках, коли учень починає відвідувати школу після перенесеного захворювання, він обов'язково проходить додаткове лікарське обстеження.

Для учнів спеціальної медичної групи проводять уроки фізичної культури в позаурочний час двічі на тиждень по 45 хв. за окремою програмою. Крім того, вони обов'язково відвідують загальні для всіх уроки фізичної культури, беруть участь у підготовчій і заключній частинах уроку, а під час проведення основної частини виконують вправи, вивчені на заняттях у спеціальній медичній групі, або допомагають вчителеві.

У спеціальній медичній групі можуть навчатися учні з дуже слабким здоров'ям, а також ті, хто раніше не виконував фізичних вправ. Ці діти потребують особливої уваги та індивідуального підходу на кожному кроці.

Окремі автори вважають, що для більш диференційованого підходу до призначення рухових режимів, дітей СМГ рекомендується поділяти на 2-і групи «А» і «Б», в залежності від ступеня і характеру захворювань.

До підгрупи «А» відносять учнів, які мають відхилення у стані здоров’я зворотного характеру, ослаблених в зв’язку з різними захворюваннями та після перенесених захворювань. Їм призначають щадяче-тренуючий режим.

До групи «Б» відносять школярів з органічними, не зворотними змінами органів і систем (ураження серця, судинної, сечовидільної системи, дихальна недостатність, захворювання печінки, гемофілія, висока ступінь рефракції зору, сколіози з патологічною етіологією, паралічі, після струсу мозку). Їм призначають щадячий режим.

У відповідності з метою, основними завданнями фізичного виховання учнів, віднесених до СМГ є:

1. Підвищення функціональної активності органів і систем організму дітей, ослаблених хворобою;

2. Загартування організму. Ця обставина набуває вирішального значення за наявності в групі дітей із серцево-судинними захворюваннями, хронічною пневмонією, бронхіальною астмою та ін. Водночас при проведенні уроків на відкритому повітрі, діти нерідко переохолоджуються, що призводить до рецидивів захворювань. З огляду на це, в прохолодну погоду перед виходом із приміщення необхідно повідомити завдання уроків; не допускати тривалих простоїв; нагадати про особливості дихання в прохолодну погоду; урок можна скорочувати до 15-20 хв.; вибирати затишні місця, тощо.

3. Розвинути фізичні здібності і оволодіти руховими навичками, які компенсують існуючі недоліки організму; гнучкість - порушення постави, координація - парези і паралічі, сила - серцево-судинна, дихальна.

4. Вироблення активного ставлення учнів до переборення своєї фізичної не повносправності; (через виховання мотивації, пояснення впливу фізичного виховання на організм; перші зрушення активної стимуляції).

5. Забезпечити учнів необхідними методичними знаннями про причини хвороби і відставання в розвитку, про оздоровчі засоби і методи, які компенсують недоліки організму; навчити їх методиці самоконтролю;

6. Сформувати стійку систему звичок до систематичних занять оздоровчо-лікувальною фізкультурою;

7. Прищеплення навичок та виховання звичок особистої та громадської гігієни, необхідних у побуті та навчанні. Поруч із зазначеними завданнями не втрачають своєї актуальності і загальні завдання, що стосуються всіх школярів, наприклад: засвоєння життєво важливих рухових умінь та навичок; підвищення фізичної і розумової працездатності; формування постави та профілактика і корекція плоскостопості; виховання культури рухів, тощо.

Основними засобами фізичного виховання дітей, що мають відхилення у стані здоров’я є фізичні вправи, що використовуються з лікувальною метою та природні чинники. Вправи підбираються, виходячи з медичних показань та протипоказань. Наприклад, вправи на координацію показані при розглядах ЦНС; а спеціальні дихальні вправи у боротьбі з легеневими ускладненнями. Однак, ті ж дихальні вправи протипоказані дітям з важкими порушеннями серцево-судинної системи при нестійкому АТ (при тенденції до його падіння).

Всі вправи поділяються на загальнорозвиваючі та загальнозміцнюючі - спрямовані на оздоровлення та зміцнення всього організму та спеціальні, які мають вибіркову дію. Часто одні і ті ж самі вправи для однієї людини можуть бути загальнозміцнюючими, а для іншої - спеціальними. Наприклад, вправи для тулуба, за умови спеціальної методики їх використання, застосовуються, як спеціальні при порушеннях постави. Лікувальний ефект фізичного виховання в групах СМГ перш за все визначається використанням спеціальних вправ.

Фізичні вправи, що використовуються у фізичному вихованні з дітьми СМГ, діляться на гімнастичні, ігрові, туристичні (прикладні).

На заняттях з учнями спеціальної медичної групи треба додержуватись загальноприйнятої структури шкільного уроку фізичної культури, проте він має складатися не з трьох, а з чотирьом частин.

У вступній частині уроку (3-4 хв.) вчитель організовує учнів, пояснює завдання уроку, повідомляє теоретичні відомості, сприяє виробленню правильної постави. Засобами вступної частини є гімнастичні шикування й перешикування, ходьба, стройові вправи, дихальні вправи, а також підрахунок частоти пульсу і дихання.

У підготовчій частині (10-15 хв.) проводять загальнорозвивальні вправи, ходьбу з різним положенням рук, танцювальні вправи, ігри з елементами стройових вправ, а також підготовчі вправи.

В основній частині (25-28 хв.) вивчають один з найважливіших рухів і проводять ігри малої і середньої рухливості.

У заключній частині, яка триває до 5 хв., діти виконують дихальні вправи і вправи на розслаблення. Завдання цієї частини - знизити фізіологічне навантаження і врівноважити організм дітей. У цій частині уроку вчитель підбиває підсумки і дає домашнє завдання.

Усі частини уроку спрямовані на розв'язання освітніх, виховних і оздоровчих завдань, органічно поєднані між собою і становлять єдине ціле.

Фізичне виховання ослаблених учнів не повинно обмежуватися уроками фізичної культури. Для підтримки здоров'я таким дітям необхідно дотримуватись правильного режиму дня з обов'язковими фізкультурно-оздоровчими заходами (ранковою гімнастикою вдома, гімнастикою до занять у школі, фізкультхвилинками і паузами під час проведення уроків та приготування домашніх завдань, іграми та фізичними вправами на великих перервах, фізкультурними заняттями в групах подовженого дня). Крім того, цих учнів слід залучати до посильної позакласної роботи з фізичної культури: участі в масових фізкультурних виступах, святах, прогулянках, екскурсіях, спортивних ранках тощо.