Просторова система сил
Приклад 3.11. До коловорота під прямим кутом жорстко прикріпленоий стрижень балку , до якоїго прикладено розподілене навантаження . Коловорот утримується в рівновазі силою (яка паралельна площині ), прикладеною в точці під кутом до . Визначити величину сили (рис. 3.19, а).
Розв’язання. Розподілене навантаження замінимо зосередженою силою , яку прикладемо у точці балки на відстані (бо центр ваги трикутника , по якому розподілена сила , знаходиться на відстані 

а)

б)
Рис. 3.19
від вершини прямого кута ). Величина сили визначається площею фігури, по якій вона розподілена (D DEN). Отже,

Аналізуємо сили: активні сили і прикладені до балки та коловорота відповідно; реакції опор (циліндричних підшипників і ) прикладені до коловорота. Отже, доцільно розглянути рівновагу системи тіл: коловорот і балка, до якої прикладена просторова система сил . Реакції підшипників (рис. 3.19, б) і подамо у вигляді двох складових, перпендикулярних до осі обертання :

.
Маємо 5 невідомих сил: 4 реакції в’язей та сила . Для просторової системи сил можна записати 6 рівнянь рівноваги, тобто задача є статично визначеною.
Шуканою силою є сила , тому доцільно записати лише те рівняння рівноваги, в яке увійдуть відома сила і невідома сила . Так як лінії дії реакцій підшипників і перетинають вісь , то момент цих сил відносно цієї осі дорівнює нулеві. Отже, в рівняння моментів сил відносно осі ввійдуть лише сили і .
Знайдемо момент сили відносно осі . Для цього спочатку знайдемо момент сили відносно якої-небудь точки на осі. Доцільно за таку точку вибрати точку . Далі знаходимо вектор , який спрямований в бік, звідки обертання тіла, яке намагається здійснити сила , видно проти ходу годинникової стрілки, тобто на читача (протилежно напрямку осі ) (рис. 3.20). (Доцільним є також використання “правила гвинта”). Тоді

Далі знайдемо момент сили відносно цієї ж осі. Так як вектор сили за умовою задачі лежить в площині , то сила і вісь взаємно перпендикулярні і вектор моменту цієї сили доцільно знаходити відносно точки . Вектор спрямований в бік, звідки обертання тіла, яке намагається здійснити сила , видно за ходомходом годинниковоїюї стрілкииою, тобто вздовж осі (рис. 3.21).
Рис.3.20 Тоді

Рис. 3.20
|
Рис. 3.21
| Рівняння рівноваги системи сил і відносно осі запишеться так:

Звідси знаходимо 
Приклад 3.12. Однорідна трикутна пластина вагою , яка може
обертатися навколо осі , утримується в рівновазі ниткою , кут між
якою та площиною пластини дорівнює . Нитка, яка прикріплена до пластини в точці пластини в точці D (AD = DO), перекинута через блок і перекинута через блок іутримує вантаж
вагою . Визначити реакції сферичного
шарніра О та петліцилін-дричної петлі , якщо ОА = 5 см; ОВ = 3 см; АВ = 4 см (рис. 3.22, а).
Розв’язання. Оскільки за умовою задачі пластина однорідна, силу прикладемо в
центрі ваги пластини (рис. 3.22, б). Переріжемо нитку в точці та введемо натяг нитки . Щоб виключити з розгляду реакцію блока , переріжемо нитку, яка
утримує вантаж, у точці та введемо натяг нитки . Зауважимо, що
вектор натягу нитки слід напрямляти від тіла, рівновага якого розглядається. У даному випадку таким тілом є
пластина – саме до неї прикладені шукані реакції опор: реакція сферичного шарніра О та циліндричної петлі B. Реакція сферичного шарніра О дорівнює:
,
а циліндричної петлі B:
.
Пояснимо відсутність складової Річ у тім, що петля також обмежує рух пластини в напрямі осі , тобто реакція може мати місце. Але методами теоретичної механіки розділити реакції та не можна (в усі рівняння рівноваги входить їх сума). Тому в задачах у таких випадках зображується тільки одна з них (звичайно — це реакція в сферичному шарнірі). Саме це й зроблено.
Таким чином, невідомими є 6 складових реакцій в’язей: . Задача статично визначена.
Для полегшення запису рівнянь рівноваги розкладемо силу , що лежить у площині прямокутного трикутника , на складові:
| а)
|
| | б)
|
| Рис. 3.22
; 
Далі записуємо рівняння рівноваги.
Перші три рівняння – це проекції головного вектора сил на координатні осі:
(3.1)
(3.2)
(3.3)
де 
Записуючи рівняння моментів, врахуємо що в них будуть відсутні сили ,. Тбо їхні лінії дії проходять через початок системи координат – точку і, таким чином, перетинають всі три осі. Отже, не створюють моментів відносно жодної з осей.
Записуючи проекції моментів на вісьрівняння моментів відносно осі , відкидаємо додатково сили, лінії дії яких паралельні осі , або її перетинають – це сили . А для решти сил записуємо:
. (3.4)
При визначенні моментів відносно осі відкидаємо силу (паралельну осі ) та сили (перетинають вісь ). Для решти сил і маємо:
. (3.5)
Аналогічно для осі відкидаємо сили (паралельні осі ), (перетинає вісь ). Для решти сил маємо:
3.6)
Розв’язуємо отриману систему рівнянь. Із рівняння (3.6) знаходимо
.
З рівняння (3.5) знаходимо:
H.
З рівняння (3.2) знаходимо
.
З рівняння (3.1) знаходимо
.
З рівняння (3.4) знаходимо
.
З рівняння (3.3) знаходимо
.
Приклад 3.13. На квадратну пластину вагою діють сили і , паралельні осі . Пластина утримується в рівновазі шістьма п’ятьма стрижнями. Визначити зусилля в стрижнях (рРис. 3.23, а).
Розв’язання. Будемо розглядати рівновагу пластини. Прикладемо до неї силу ваги у центрі пластини. Стрижні, які підтримують пластину, відкинемо і замінимо реакціями, спрямованими вздовж них і прикладеними до пластини. Сили і , що лежать у площинах, паралельних , розкладемо на складові, паралельні осям і :

де ;

де .

а)

б)
Рис. 3.23
Відповідно
.
Запишемо шість рівнянь рівноваги для просторової задачі.
;
(3.7)
Проекція головного вектора на вісь дорівнює нулеві, так як лінії дії всіх сил лежать у площинах, паралельних .
У рівнянні моментів відносно осі сили , лінії дії яких перетинають її, і силу , лінія дії якої паралельна осі , відкидаємо. Для решти сил маємо
(3.8)
У рівнянні моментів відносно осі відсутні сили , бо їхні лінії дії перетинають цю вісь. Маємо:
. (3.9)
У рівнянні моментів відносно осі сили , лінії дії яких перетинають її, і сили , лінії дії яких паралельні осі , відкидаємо. Для сили маємо
. (3.10)
Розв’язавши систему рівнянь (3.7¸ 3.10), отримаємо: маємо:

; .
Тобто,
; ; ;
; .
|