Тема міжнародна торгівля

План:

1. Міжнародна торгівля як одна з найвизначальніших форм міжнародних економічних відносин.

2. Особливості структури міжнародної торгівлі.

3. Ціноутворення у міжнародній торгівлі.

4. Регулювання міжнародних торгових відносин.

5. Інструменти державної політики у царині зовнішньої торгівлі.

6. Аграрна політика у сфері міжнародної торгівлі.

7. Діяльність міжнародних торгових організацій

Міжнародна торгівля в широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність, як товарами, так і іншими продуктами люд­ської праці. Більше того, міжнародна торгівля охоплює і пред­мети, що не створюються людьми, а іноді й не зовсім досяжні для людей (наприклад, ділянки на Місяці). Тобто загалом між­народну торгівлю можна визначити як систему відносин обмінно­го характеру (купівлі-продажу), що виникають та існують між суб'єктами МЕВ і базуються на міжнародному поділі праці.

У рамках даного розділу міжнародна торгівля розглядається тільки як форма міжнародних економічних відносин, що відобра­жають товарно-грошові відносини купівлі-продажу стосовно товарів що являють» собою продукти так званого матеріального виробництва. Отже, під терміном «товари» в цьому розділі в. ос­новному слід розуміти товари матеріального виробництва або, грубо кажучи, товари, які можна відчути за допомогою людських органів почуттів чи визначити наявність за допомогою спеціаль­них приладів.

Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товар­ного ринку. Тому не дивно, що визначення світового товарного ринку майже співпадає за основним змістом з визначенням між­народної торгівлі. Світовий товарний ринок — це частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована па ор­ганізації купівлі-продажу продуктів, матеріального виробництва.

Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами і регіонами країни), ніж іншими, включаючи державну політику, то на світовому ринку суттєвий вплив на між­народну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їхніх груп. Отже, рух товарів між національними гос­подарствами дещо обмежений, а деякі товари, що виробляються в окремих країнах, взагалі не поступають у світовий товарообіг.

Особливості динаміки світового товарного ринку:

— структура і напрямки зовнішньої торгівлі окремих країн розвиваються під впливом зміни конкурентоспроможності їхніх товарів на світовому ринку;

— нерівномірність розвитку зовнішньої торгівлі окремих кра­їн і усього світового товарообігу;

— помітною в світі є діяльність транснаціональних корпорацій,
котрі конкурують між собою, спираючись на допомогу своїх держав

— створення та розбудова міжнародних організацій з питань
регулювання міжнародних торговельних процесів.

Основні показники міжнародної торгівлі:

— величина загального експорту країн;

— величина загального імпорту країн;

— торговельне сальдо країн;

— питома вага (доля) експорту (імпорту) країни в загаль­ному світовому експорті (імпорті);

— величина експорту (імпорту) даного виду продукції;

— торговельне сальдо країни з даного виду продукції;

— питома вага експорту (імпорту) країни у світовому експорті (імпорті) даного виду продукції.