Рівні правового регулювання міжнародного бізнесу

Регулювання міжнародного бізнесу має три рівні: національний, регіональний та глобальний (світовий).

Основою правового регулювання міжнародного бізнесу в окремих країнах є конституційне право, котре визначає, хто уповноважений створювати і скасовувати закони та інші законодавчі акти, яким чином закон повинен діяти і які основні права надані людині.

Безпосередньо регулює бізнес " господарське право", котре включає в себе норми як цивільного, так і кримінального права, що визначають типові економічні даності (наприклад, кооперативне право) і повсякденну господарську діяльність (зокрема, договори про поставки, прострочення, гарантії та забезпечення їх проведення в життя - шляхом примушування збоку держави). Так, головними елементами австрійського господарського права є " Австрійський цивільний кодекс", " Торгівельний кодекс", " Вексельний статут", " Закон про товариства з обмеженою відповідальністю", " Закон про кооперативні товариства", " Промисловий статут".

Підприємницьке право, котре регулює діяльність окремих підприємців та осіб, об'єднаних в товариства, є дуже важливою частиною господарського права.

Особливе значення для міжнародного бізнесу має податкове право, котре у великій мірі визначає сучасне економічне життя. Без знання основних характеристик оподаткування і податкових систем міжнародний менеджмент не може обійтись при розробці стратегічних планів корпорацій.

Основою більшості податкових систем в країнах найвищих податків (західні ПРК) є прибуткове оподаткування:

· прибутковий податок (оподаткування фізичних осіб);

· податок на корпорації (оподаткування юридичних осіб);

· промисловий податок (оподаткування промислових підприємств, тобто фізичних та юридичних осіб)¹.

На регіональному рівні (наприклад, ЄС) діяльність міжнародного бізнесу регулюється:

· Установчими документами Союзу (що включають, зокрема картельне право, яке забороняє (за винятком сільського господарства) діяльність всіх видів картелів з встановленням дозволу їх діяльності в особливих умовах; субвенційне право, яке захищає інтереси національного господарства від іноземної конкуренції);

· Постановами, що мають силу законів, котрі вищі від законів країн-учасниць регіональних союзів в галузі:

1) зовнішньоторговельної політики;

2) аграрної політики;

3) торгівельного та цивільного права (свобода конкуренції, моно полії і картелі);

4) податкового права (зближення систем податків на прибуток, встановлення рівня податку з обігу і прямі внески в бюджет ЄС)

На міжнародному (глобальному) рівні бізнес регулюється відповідними нормами, які зафіксовані в статутах міжнародних економічних організацій, а також правилами, котрі закріплені в міжнародних угодах. Так, норми, котрим підпорядкована зовнішня торгівля, закріплені ГАТТ/ВТО. Міжнародні валютно-фінансові взаємовідносини регулюються МВФ. Міжнародні кредитні операції регулюються МБРР. В системі СОН такі комітети і міжнародні організації як: ЕКОСОС, ЮНКТАД, ЮШДО, займаються проблемами міжнародної економіки.